Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://localhost/jspui/handle/123456789/97
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorВойнаровський, Андрій Юрійович-
dc.contributor.authorГургула, Роман Іванович-
dc.contributor.authorМарач, Олександр Миколайович-
dc.date.accessioned2022-10-11T09:42:22Z-
dc.date.available2022-10-11T09:42:22Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.urihttp://localhost/jspui/handle/123456789/97-
dc.descriptionКомпетентне вирішення діагностичних завдань вимагає освоєння не лише базовою сумою професійних знань та вмінь (у тому числі й психологічних), а й цілим комплексом спеціальних діагностичних вмінь. Кожне таке вміння зокрема є певною системою дій, скерованих на сприйняття, аналізування й узагальнення професійно важливої інформації для виявлення та ідентифікації окремих ознак, «симптомів». Це і є основою для формулювання музично-педагогічного діагнозу. Адже без оволодіння усім комплексом діагностичних умінь, знань, без потрібного формування психічних дій, вдосконалення педагогічної майстерності музиканта неможливе.uk_UA
dc.description.abstractУ статті розглядається специфіка комплексу принципів постановки музично-педагогічного діагнозу, визначається суть, структуру та окремі складові музично-педагогічної діагностики як єдиної функціональної системи. Проаналізовані й охарактеризовані підходи по дослідженню питань,проблем та завдань музично-педагогічного діагностування у психолого-педагогічній, музикознавчій, методичній літературі.Розглянуто та проаналізовано структуру особистості, у якій виділено чотири особливих підструктури. Проаналізовані «зовнішні прояви» музичного виконавства, труднощі та помилки, з якими зустрічаються студента/студентки на певному навчальному етапі; характеристики тих показників музично-педагогічного діагнозу, які безпосередньо взаємопов’язані з виконанням й інтерпретацією музичного твору.У статті акцентовано на тому, що внутрішній світ людини, її переживання та почуття є найважливішим змістом у музиці. Саме тому конкретизація й диференціація образного змісту безпосередньо пов’язані з її індивідуальністю, життєвим досвідом та інтересами.Під час проведення дослідження використовувались інтернет джерела, спеціалізована література, методичні й наукові напрацювання таких вітчизняних музикантів-педагогів та музикознавців: Ткача Е.,Загоровської С., Яковчука Г., та ін. Дослідження ґрунтуються на методах порівняння, синтезу та узагальнення. Наукова новизна статті полягає втеоретичному обґрунтуванні основних питань, проблем та завдань, пов’язаних з процесом музично-педагогічного діагностування, його змістом, складом діагностичних показників-орієнтирів, питомої ваги кожного з них. Приходимо до висновку, що музично-педагогічна діагностика –необхідна галузь пізнавальної діяльності, яка виконує важливі функції у навчальному процесі й має складну ієрархічну структуру. Вдосконалення педагогічної майстерності музиканта неможливе без оволодіння усім комплексом діагностичних знань та умінь.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherАкадемічні студії. Серія «Педагогіка»uk_UA
dc.relation.ispartofseriesУДК 37.015.31:781.1;-
dc.subjectМузично-педагогічний процес є надзвичайно складним і багатогранним. Однією з найважливіших його сторін є діагностика – фундамент, без якого неможливе не лише навчання музиці в цілому, а й кожне музичне заняття зокрема.uk_UA
dc.subjectмузична педагогіка, діагностування, діагноз, методика, педагог, студент, особистістьuk_UA
dc.titleСутність та зміст музично-педагогічної діагностикиuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Циклова комісія викладачів фортепіано

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Сутність та зміст музично-педагогічної діагностики.docxУ статті розглядається специфіка комплексу принципів постановки музично-педагогічного діагнозу, визначається суть, структуру та окремі складові музично-педагогічної діагностики як єдиної функціональної системи. Проаналізовані й охарактеризовані підходи по дослідженню питань,проблем та завдань музично-педагогічного діагностування у психолого-педагогічній, музикознавчій, методичній літературі.Розглянуто та проаналізовано структуру особистості, у якій виділено чотири особливих підструктури. Проаналізовані «зовнішні прояви» музичного виконавства, труднощі та помилки, з якими зустрічаються студента/студентки на певному навчальному етапі; характеристики тих показників музично-педагогічного діагнозу, які безпосередньо взаємопов’язані з виконанням й інтерпретацією музичного твору.У статті акцентовано на тому, що внутрішній світ людини, її переживання та почуття є найважливішим змістом у музиці. Саме тому конкретизація й диференціація образного змісту безпосередньо пов’язані з її індивідуальністю, життєвим досвідом та інтересами.Під час проведення дослідження використовувались інтернет джерела, спеціалізована література, методичні й наукові напрацювання таких вітчизняних музикантів-педагогів та музикознавців: Ткача Е., Загоровської С., Яковчука Г., та ін. Дослідження ґрунтуються на методах порівняння, синтезу та узагальнення. Наукова новизна статті полягає втеоретичному обґрунтуванні основних питань, проблем та завдань, пов’язаних з процесом музично-педагогічного діагностування, його змістом, складом діагностичних показників-орієнтирів, питомої ваги кожного з них. Приходимо до висновку, що музично-педагогічна діагностика –необхідна галузь пізнавальної діяльності, яка виконує важливі функції у навчальному процесі й має складну ієрархічну структуру. Вдосконалення педагогічної майстерності музиканта неможливе без оволодіння усім комплексом діагностичних знань та умінь.43,95 kBMicrosoft Word XMLПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.