Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://localhost/jspui/handle/123456789/698
Назва: ДОСЛІДЖЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ПСИХО-ЕМОЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ
Автори: Дурманенко, Євгенія Аристархівна
Ключові слова: емоційна компетентність
психо-емоційна компетентність
визначення сформованості психоемоційної компетентності
структура психо-емоційної компетентності
майбутній вихователь
Дата публікації: 2023
Видавництво: КЗВО "Луцький педагогічний коледж"
Серія/номер: Академічні студії. Серія «Педагогіка»;випуск 1
Короткий огляд (реферат): Важливими професійними вміннями сучасного вихователя закладу дошкільної освіти є вміння управляти своїми емоціями, любити та розуміти всіх дітей, незалежно від їх розумового та фізично-психологічного розвитку; адекватно реагувати на різні прояви конфліктної поведінки, забезпечуючи толерантну міжособистісну взаємодію з усіма учасниками освітнього процесу на основі партнерства, емпатії, ворчості та розвитку. Звідси логічним є необхідність формування в майбутніх вихователів психо-емоційної компетентності як однієї з важливих складових фахової компетентності. Мета статті – на основі уточнення змісту та структури психо-емоційної компетентності дослідити специфіку визначення її сформованості в майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Для реалізації мети вирішено завдання: 1) уточнено зміст та структуру психо-емоційної компетентності майбутнього вихователя; 2) визначено методичні засади діагностування стану сформованості психо-емоційної компетентності в здобувачів вищої освіти ОПП 012 Дошкільна освіта. Методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення. У статті на основі узагальнення різних тлумачень поняття психо-емоційну компетентність вихователя закладу дошкільної освіти визначено як інтегральну особистісну здатність об’єктивно сприймати, адекватно реагувати на різні конфліктні ситуації, зміни, емоційну інформацію; контролювати та регулювати власні емоції та емоції інших людей; володіти гнучкістю, адаптивністю та стресостійкістю; організовувати та регулювати конструктивну толерантну міжособистісну взаємодію; осмислювати мотиви різних проявів поведінки, рефлексувати; виявляти емпатію, бути здатним до самоконтролю та саморегуляції. З урахуванням специфіки діяльності вихователя закла ду дошкільної освіти у структурі досліджуваного поняття виділено, крім традиційних складових: саморегуляції, рефлексії, емпатії, самомотивації, комунікації й самоконтролю, ще низку компонентів: ціннісні орієнтації, стресостійкість, відсутність емоційних бар’єрів у спілкуванні, комунікативні та організаторські здібності, потреба у спілкуванні, стиль поведінки у конфліктній взаємодії, психологічна адаптивність, соціальна гнучкість, здатність до саморегуляції. Наголошено, що визначення реального стану сформованості психо-емоційної компетентності в майбутніх вихователів є складним системним, неперервним діагностичним (самодіагностичним) процесом, який вимагає врахування особистісних якостей і передбачає застосування різних психодіагностичних методик. Запропоновано методики для визначення мотиваційно-ціннісної складової готовності до професійної діяльності майбутнього вихователя (шкала морально-ціннісних якостей); діяльнісно-комунікативної (шкала пріоритетної діяльності); рефлексивно-саморегулятивної складової ( шкала життєвих переваг і самовдосконалення). Подальшого дослідження потребує розробка алгоритму формування психо-емоційної компетентності в майбутніх вихователів у процесі навчання та виховання.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://localhost/jspui/handle/123456789/698
ISSN: УДК 159.922-047.22:378.011.3-051 DOI https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2023.1.4
Розташовується у зібраннях:Академічні студії. Серія "Педагогіка"

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
442-Текст статті-835-1-10-20230726.pdf321,16 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.