Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://localhost/jspui/handle/123456789/618
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКоляда, Юлія Анатоліївна-
dc.date.accessioned2023-07-05T09:10:48Z-
dc.date.available2023-07-05T09:10:48Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.otherУДК 378.147.091.33:[78.071.2+78.087.68]-
dc.identifier.otherdoi.org/10.52058/2708-7530-2022-2(20)-387-398-
dc.identifier.urihttp://localhost/jspui/handle/123456789/618-
dc.description.abstractМистецтво диригування має свої давні традиції і завдання, а сьогодні – стало наукою, яка має свою специфіку, велике коло знань і практичних навиків, та досі не вивчене в досконалій формі, а деякі аспекти носять суперечливий характер. Метою вивчення дисципліни «Хорове диригування» є підготовка кваліфікованих спеціалістів, які володіють професійними музичними, вокально-хоровими та диригентськими навиками, умінням організувати хор та керувати ним. Важливою проблемою музичного виховання студентської молоді є послідовний розвиток і удосконалення навиків хорової майстерності. Тому під час навчання необхідно здобути такі фахові компетентності як: -формування художньо-музичного смаку; - виховання культури хорового співу; - оволодіння технікою диригування; - розуміння особливостей вокально-хорової техніки; -набуття співацько-виконавського досвіду; - володіння знаннями з теорії та історії музичного мистецтва; -здатність застосовувати термінологію музичного мистецтва; -здатність працювати з хоровими партитурами; - володіння навичками гри на основному музичному інструменті; -здатність вільно використовувати додатковий музичний інструмент у професійній діяльності. Диригентом та керівником хору зможе стати тільки та людина, яка відзначається особливими специфічними здібностями, такими як: музичний слух, почуття ритму, темпу, музичної форми і стилю, крім музичного смаку та почуття міри, музичної пам’яті, темпераменту й творчої фантазії, диригент повинен мати ще деякі особливості – передавати учасникам хору внутрішній зміст музичного твору, вміння, в якому чимало спільного з акторською майстерністю. Як стверджує Микола Колесса: «У диригента повинні гармонійно поєднуватись такі якості характеру, як ініціативність, наполегливість, дисциплінованість, організаторський хист, і в той же час – делікатність, стриманість, і почуття такту». Отже, у статті ми розглянемо теоретичні та практичні аспекти диригування, які допоможуть здобувачу освіти оволодіти поставленими завданнями, та створять стійкі технічні та художні навики. На нашу думку, сюди належать такі поняття, як: історія розвитку диригентського мистецтва; постава диригента; ауфтакт, його призначення та види ауфтактів; функції лівої та правої рук; показ crescendo та diminuendo та різноманітної динаміки; значення фермати та правила її виконання.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherНаукові перспективиuk_UA
dc.relation.ispartofseries;№ 2(20) 2022-
dc.subjectздобувач освітиuk_UA
dc.subjectнавчальна дисципліна «хорове диригування»uk_UA
dc.subjectауфтактuk_UA
dc.subjectпозиції рукuk_UA
dc.subjectжестиuk_UA
dc.subjectпоказ динамікиuk_UA
dc.subjectвиконання ферматuk_UA
dc.subjectтехніка диригуванняuk_UA
dc.titleТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ХОРОВЕ ДИРИГУВАННЯ»uk_UA
dc.title.alternativeНаукова статтяuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Циклова комісія методики музичної освіти та вокально-хорової підготовки

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
1253-Текст статті-1256-1-10-20220308.pdf925,09 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.