Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://localhost/jspui/handle/123456789/604
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПавлюк, Надія Миколаївна-
dc.contributor.authorПавлічук, Валерій Іванович-
dc.contributor.authorМіщенко, Зоряна Олександрівна-
dc.date.accessioned2023-06-06T19:43:50Z-
dc.date.available2023-06-06T19:43:50Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.other784.2.9.(043)-
dc.identifier.urihttp://localhost/jspui/handle/123456789/604-
dc.description.abstractУ статті розглядаються питання формування вокальних умінь майбутніх педагогів музичного мистецтва з використанням технології резонансного співу. Розкрито сутність поняття «технологія резонансного співу». Теоретично обґрунтовано використання у вокальній підготовці майбутніх фахівців системи методів з метою активізації резонансних властивостей голосового апарату; стимулювання вокально-слухового самоконтролю студента стосовно резонансних процесів голосоутворення під час співу; запропоновано методики, що дозволили доповнити сучасні уявлення про сутність та механізми формування вокальних навичок учнів залежно від фізіологічної будови людини та її голосового апарату; обґрунтовано закономірності, що розши-рюють наявні теоретичні уявлення про потенційні можливості резонансної техніки співу як метод розвитку співочих навичок учнів. Мета цієї роботи – висвітлення методів формування вокальної майстерності на основі техніки резонансного співу. Згідно з резонансною теорією, постановка співочого голосу опирається на управління функціями резонаторів і налаштування співака на оптимальне їх використання. Найважливішими механізмами такого налаштування є: орієнтація свідомості та підсвідомості виконавця на вібраційні відчуття, які відображають активність резонаторів; вирішення задачі формування резонансної основи співу, розвитку резонансних відчуттів, близького звуку має передувати вирішенню інших співочих завдань або поєднуватися з ними; використання психологіч-них, емоційно-образних та метафоричних уявлень про роботу голосового апарату (метод «начебто») для активізації резону-вання та оптимізації дихальних процесів; використання методу емоційного впливу не тільки як способу естетичного впливу, а й як засобу формування голосу співака,; засто-сування методів прямого впливу лише при впливі на дихання та резонатори; для регулювання роботи гортані застосовуються методи непрямого впливу через пряму дію на м'язи апарату артикуляції, навкологор-танні м'язи, дихальні м'язи; створення позитивного емоційного фону у співі, розвиток у молодого співака впевненості у собі.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherІнноваційна педагогіка : науковий журналuk_UA
dc.relation.ispartofseriesТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ;Випуск 55. Том 3-
dc.subjectрезонансна техніка співу (РТС),uk_UA
dc.subjectрезонаторна та дихальна системи,uk_UA
dc.subjectтипи дихання,uk_UA
dc.subjectрезонатори у співі.uk_UA
dc.titleМЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ВОКАЛЬНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ НА ОСНОВІ РЕЗОНАНСНОГО СПІВУuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Циклова комісія методики музичної освіти та вокально-хорової підготовки



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.