Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://localhost/jspui/handle/123456789/253
Назва: | МИСТЕЦТВО ДИХАННЯ І ЙОГО ЗНАЧЕННЯ У ВОКАЛЬНО-ХОРОВІЙ РОБОТІ МАЙБУТНЬОГО ХОРМЕЙСТЕРА |
Інші назви: | фахова наукова стаття |
Автори: | Штихалюк, Володимир Іванович Павлюк, Надія Миколаївна Калашнюк, Володимир Миколайович |
Ключові слова: | мистецтво дихання інтонація тембр опора звуку артикуляція хорова драматургія |
Дата публікації: | 2021 |
Видавництво: | Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя |
Серія/номер: | педагогіка;Випуск № 79, Том 2 |
Короткий огляд (реферат): | У статті висвітлено основні питання щодо мистецького дихання і його значення у вокально-хоро- вій роботі майбутнього хормейстера. Висвітлено основні показники процесу мистецького дихання: вокально-технічний, емоційно-смисловий, тембральний. Закцентовано увагу на емоційно-смисло- вому показникові, його впливі на характер інтонації виконання музичного твору. Зазначено, що темб- ральний показник відіграє вирішальну роль у структуризації художньо-образних частин цілого та характеру виконання твору. На основі опрацьованої науково-методичної літератури виведено формулу процесу мистецького дихання: initio-movere-terninus (розумію-відчуваю-виконую). Основними характеристиками формування хормейстера високого рівня визначено кантиленний спів, академічний тембр, чисту вокальну інтонацію. Крім того, указується на важливість розвитку мелодичного й гармонічного слуху з урахуванням ладової основи та чистої вокальної інтонації вокаліста, характер дихання, синтезу поетичної й музичної інтонації. Указано на роль артикуляції як важливої умови формування голосних і приголосних у співі, різних прийомів звуковедення, правильного вокального дихання майбутнього хормейстера. Основними правилами процесу мистецького дихання визначено такі: економно розподіляти пові- тря для співу великої фрази; користуватися диханням при філіруванні звуку; ураховувати сутність агогіки в розподіленні дихання; голосні співати з наповненням, згідно зі звучанням фонеми, а приго- лосні вимовляти швидко й чітко; стежити за дотриманням єдиного тембру протягом усього вико- нання фрази; вивчати твір варто впівголоса, а повним голосом виконувати лише тоді, коли музичний твір вивчено досконало. Зазначено, що для вироблення високого виконавського рівня співака на початку роботи необхідно працювати над творами малої й великої форм у стилі акапельного співу, а потім переходити до більш складного репертуару. Майбутній хормейстер повинен голосом, жестом, помахом руки пере- давати характер музики. У жесті виконавця має відчуватися кантиленне прагнення через показ штрихів legato – усією рукою, non legato – частиною руки, staccato – лише кистю. Визначено вирішальну роль інтонації в структуризації образних частин і тембральної драматургії хорового твору. Як зразок проаналізовано українську народну пісню М.Д. Леонтовича «Пряля» щодо емоційно-смислового й тембрального показників. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://localhost/jspui/handle/123456789/253 |
ISMN: | 1992-5786. |
Розташовується у зібраннях: | Циклова комісія методики музичної освіти та вокально-хорової підготовки |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Штихалюк, Павлюк, Калашнюк.docx | 30,68 kB | Microsoft Word XML | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.