МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ЗАВДАНЬ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ДИСКРЕТНОЇ МАТЕМАТИКИ В ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ

Abstract

У статті запропоновано методику застосування різнорівневих завдань у процесі викладання дискретної математики для здобувачів фахової передвищої освіти спеціальності «Комп’ютерні науки». Відзначено необхідність індивідуалізації освітньої траєкторії здобувачів освіти з урахуванням різного рівня базової підготовки студентів та вимог до формування загальних та спеціальних компетентностей фахівців ІТ галузі. Досліджено теоретичні аспекти диференціації як однієї з основних умов підвищення ефективності освітнього процесу. Проаналізовано та апробовано доцільність використання трирівневої структури навчальних завдань: І рівень (базовий, репродуктивний), що спрямований на опанування основних понять курсу та виконання типових алгоритмів; ІІ рівень (аналітичний), який орієнтований на застосування набутих знань у змінених умовах і побудову логічних зв’язків між математичними об’єктами; ІІІ рівень (продуктивний, творчий), що передбачає створення нових рішень, пошук методів та засобів розв’язання задачі, критичний аналіз результатів і моделювання професійно-орієнтованих ситуацій. У роботі подано приклади реалізації різнорівневих завдань на практичних заняттях при вивченні модуля: «Теорія множин і математична логіка» та описано методичний підхід до формування критеріїв оцінювання навчальних завдань. У процесі дослідження з’ясовано, що при створенні системи оцінювання навчальних досягнень доцільно використовувати критерії, які враховують не тільки правильність кінцевого результату, а й логіку міркувань, рівень самостійності студентів, вміння обирати способи реалізації завдань та оцінювати результати своєї діяльності. У статті зазначено, що під час апробації даної методики в академічних групах спеціальності «Комп’ютерні науки» на базі фахового коледжу КЗВО «Луцький педагогічний інститут» Волинської обласної ради отримано результати, які підтвердили позитивну динаміку якісного показника успішності та підвищення рівня мотивації студентів до вивчення дисциплін, що формують спеціальні компетентності в галузі комп’ютерних наук через розуміння зв’язку математичного апарату з практичним використанням у майбутній професійній діяльності. Зроблено висновки, що використання різнорівневих завдань при вивченні дискретної математики безпосередньо пов’язане із реалізацією особистісно орієнтованого навчання з урахуванням компетентнісного підходу та принципів диференціації навчання. При цьому головним підґрунтям обрано таксономію Блума класифікації пізнавальних рівнів, яка описує різні сфери пізнавальної діяльності від простого відтворення до моделювання, синтезу та аналізу результатів діяльності.