Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1296
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКовальчук, Ірина-
dc.contributor.authorФедорчук, Оксана-
dc.contributor.authorТарасюк, Володимир-
dc.contributor.authorКонстанкевич, Володимир-
dc.date.accessioned2026-04-07T08:23:34Z-
dc.date.available2026-04-07T08:23:34Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.issn2616-650Х-
dc.identifier.urihttp://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1296-
dc.description.abstractНаукове дослідження присвячене вивченню особливостей впливу аутогенного тренування на ситуативну та особистісну тривожність юнаків та юнок у процесі секційних занять з волейболу. Проаналізовано наукові підходи до аутогенного тренування та визначено його специфіку у сфері фізичної культури та спорту. Досліджено роль аутогенного тренування, майндфулнес-практик та медитації у психофізичному саморегулюванні спортсменів-волейболістів. З’ясовано, що аутогенне тренування, медитації та майндфулнес-практики у сфері фізичної культури та спорту можуть використовуватися для досягнення внутрішнього балансу, зниження рівня стресу та покращення концентрації уваги спортсменів, покращення психологічного і фізичного стану; зосередження уваги та внутрішньої роботи з собою. Теоретико-методологічний аналіз підтвердив доцільність використання аутогенного тренування, медитації та майндфулнес-практик як інструментів підвищення психофізичної готовності волейболістів, що обґрунтовує необхідність їх впровадження у тренувальну діяльність. Розроблено організаційно-методичну базу для дослідження впливу аутогенного тренування на рівень тривожності спортсменів. Експериментально оцінено вплив аутогенного тренування на регуляцію рівня тривожності волейболістів. Аналіз рівня тривожності членів секції з волейболу показав, що підвищений рівень тривожності негативно впливає на їхню спортивну результативність, знижує здатність до концентрації та координації дій, що є критичними у командних видах спорту, таких як волейбол. Підтверджено доцільність інтеграції аутогенного тренування до комплексної програми підготовки спортсменів-волейболістів з метою оптимізації їхньої психофізичної готовності, зокрема у напрямі зниження тривожності та підвищення емоційної стійкості. У дослідженні також акцентується увага на необхідності поєднання психофізичних практик із традиційними методами спортивної підготовки для досягнення комплексного ефекту. Отримані результати можуть стати підґрунтям для розробки практичних рекомендацій тренерам та викладачам фізичної культури щодо інтеграції аутогенного тренування у навчально-тренувальний процес.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.relation.ispartofseriesОсвіта. Інноватика. Практика;Том 14 № 3(2026)-
dc.subjectаутогенне тренуванняuk_UA
dc.subjectмедитаціяuk_UA
dc.subjectмайндфулнес-практикиuk_UA
dc.subjectволейболістиuk_UA
dc.subjectпсихофізична підготовкаuk_UA
dc.titleСПОСОБИ ПОКРАЩЕННЯ ПСИХОФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВОЛЕЙБОЛІСТІВ ЗАСОБАМИ АУТОГЕННОГО ТРЕНУВАННЯuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Циклова комісія теорії і методики фізичного виховання



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.