Реалізація здоров’язбережувального підходу в освіті: вітчизняний та зарубіжний досвід

Abstract

Актуальність. Сучасні світові та європейські тенденції розвитку освіти засвідчують зростання уваги до формування безпечного й здорового освітнього середовища як системної умови забезпечення фізичного, психічного та соціального благополуччя учнів, що в Україні набуває особливої значущості в умовах воєнних і соціальних викликів. У цьому контексті актуальні наукове осмислення й порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду реалізації здоров’язбережувального підходу в освіті на основі концепції «шкіл, що сприяють здоров’ю» (Health Promoting Schools). Мета дослідження – здійснити теоретико-порівняльний аналіз особливостей реалізації здоров’язбережувального підходу в освіті в Україні та країнах Європи на основі концепції «шкіл, що сприяють здоров’ю» (Health Promoting Schools). Методи дослідження – теоретичний аналіз й узагальнення, порівняльний та системний підходи, а також контент-аналіз документів. Результати дослідження. У результаті теоретико-порівняльного аналізу встановлено, що в європейських країнах реалізація здоров’язбережувального підходу в освіті ґрунтується на інституціоналізованій моделі шкіл, що сприяють здоров’ю, із застосуванням цілісного (загальношкільного) підходу. Виявлено, що найбільш ефективними є програмно-мережеві й інтегровані державні моделі, які поєднують освітні, соціальні та медико-профілактичні компоненти. З’ясовано, що впровадження шкіл, які сприяють здоров’ю, позитивно впливає на психосоціальний клімат школи, рівень шкільного добробуту та навчальну мотивацію учнів. Установлено, що в Україні здоров’я- збережувальний підхід реалізується переважно імпліцитно через нормативно-правові механізми без формування окремої національної програми. Визначено сильні сторони вітчизняного досвіду, зокрема наявність стратегічних документів і проєктних ініціатив у сфері безпечного освітнього середовища, спрямованих на формування здорового способу життя, розвиток здоров’язбережувальної грамотності, психосоціальної підтримки й підвищення рівня безпеки та добробуту учасників освітнього процесу. Обґрунтовано доцільність подальшої адаптації європейської моделі шкіл, що сприяють здоров’ю, до національного освітнього контексту України. Висновок. Результати дослідження засвідчують, що в Україні реалізація здоров’язбережувального підходу має імпліцит- ний характер і потребує подальшої інституціоналізації на засадах цілісного (загальношкільного) підходу, апробованого в європейській моделі шкіл, що сприяють здоров’ю (Health Promoting Schools).