АНКЕТУВАННЯ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ ВИМІРЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Abstract

Обґрунтування теоретичних і методичних засад внутрішнього оцінювання якості підготовки фахівців у закладах вищої освіти посередництвом моніторингу такої діяльності нині є вкрай актуальним освітнім завданням. Така оцінка необхідна для виявлення проблемних питань освітнього процесу та формування рекомендацій щодо його вдосконалення. У статті обґрунтовано досвід використання анкетування як інструмента внутрішнього оцінювання якості підготовки здобувачів вищої освіти на прикладі Волинського національного університету імені Лесі Українки. Система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти базується на таких принципах, як академічна свобода, автономність та саморегулювання; відкритість до нових знань та критики; чесність і толерантність у ставленні до всіх членів колективу і стейкґолдерів; взаємна вимогливість та довіра; ініціативність і лідерство; суспільна та індивідуальна відповідальність за результати роботи; інклюзивність освітнього середовища: універсальний дизайн та розумне пристосування. Організація системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти у ВНУ імені Лесі Українки включає проведення анкетування у трьох напрямах. На першому рівні здійснюється соціологічне опитування першокурсників «Соціальна адаптація студентів-першокурсників до освітнього процесу у ЗВО», а також проводиться онлайн-опитування всіх здобувачів «Освіта очима студентів». За результатами анкетування вимальовується портрет першокурсника та обґрунтовуються пропозиції здобувачів освіти щодо покращення освітньої діяльності у ЗВО. Анкетування другого рівня проводиться на факультетах у рамках вибраних спеціальностей, третього рівня – після закінчення вивчення окремих освітніх компонентів (враховується думка здобувачів освіти щодо підготовки викладача до занять та його пунктуальність, доступність навчального матеріалу та ефективність методів викладання). За результатами анкетування надаються конкретні пропозиції щодо поліпшення якості освітнього процесу деканам факультетів, завідувачам кафедр, гарантам освітніх програм і кураторам академічних груп.