Штучний інтелект у сфері освіти: теоретичні засади та практичне застосування

Abstract

У статті проаналізовано основні аспекти застосування штучного інтелекту в освіті, зосереджено увагу на його перевагах та викликах. У дослідженні штучний інтелект визначено як систему функціональних комп’ютерних технологій, що відтворюють людське мислення і навички, такі як аналіз складних систем, виважене судження та забезпечення діалогу. Окреслено штучний інтелект як науковий напрям, що вирішує завдання апаратного та програмного моделювання людської діяльності, дозволяє збирати та аналізувати значні обсяги даних, створювати індивідуальні методики навчання, моделювати мовленнєву діяльність, автоматизувати контроль над засвоєнням матеріалу та забезпечувати зворотний зв’язок. Проаналізовано основні переваги штучного інтелекту, що передбачають персоналізацію процесу викладання та навчання, створення індивідуальних планів навчання відповідно до потреб студентів, забезпечення поглибленого навчання та інтелектуального моніторингу прогресу. Підкреслено, що процес упровадження штучного інтелекту стикається з низкою викликів, зокрема опором нововведенням, фінансовими проблемами, а також скептицизмом щодо здатності покращити якість навчання. Доведено, що більшість програм штучного інтелекту для навчання зосереджені на представленні контенту та тестуванні, що не сприяє розвитку критичного мислення, вирішення проблем, творчості та управління знаннями.