Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1014
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБоровик, Людмила Андріївна-
dc.contributor.authorСмолюк, Артем Іванович-
dc.date.accessioned2025-12-16T11:21:03Z-
dc.date.available2025-12-16T11:21:03Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationБоровик Л., Смолюк А. Позбавлення громадянства в умовах воєнного стану: конституційні гарантії та політична практика. Правова позиція. 2025. № 2. С. 189-197.uk_UA
dc.identifier.otherУДК 342.7-
dc.identifier.otherDOI https://doi.org/10.32782/2521-6473.2025-2.34-
dc.identifier.urihttp://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1014-
dc.description.abstractУ статті здійснено комплексний конституційно-правовий аналіз проблеми позбавлення громадянства в Україні в умовах воєнного стану. Визначено, що інститут громадянства виступає не лише юридичним зв’язком між особою та державою, а й важливим елементом системи національної безпеки, що актуалізувалося в період збройної агресії російської федерації проти України. Проаналізовано положення Конституції України, зокрема статті 25, яка гаран- тує неможливість позбавлення громадянства, та чинного Закону України «Про громадянство України», який замінює поняття «позбавлення» на «припинення» або «втрату» громадянства. Наголошено, що таке формальне розмежування термінів створює підстави для розмивання конституційних гарантій та потребує офіційного тлумачення Конститу- ційним Судом України. Досліджено практику застосування президентських указів про припинення громадянства у 2022–2025 рр., що свідчить про перехід від індивідуальних випадків до цілеспрямованої державної політики. Проаналізовано найрезонанс- ніші прецеденти, зокрема щодо осіб, яких підозрюють у колабораціонізмі, державній зраді чи володінні громадянством держави-агресора. Показано, що такі рішення нерідко мають політичний підтекст і можуть розглядатися як поза- судові форми впливу. Розкрито колізії між вимогами національної безпеки та принципами правової держави, зокрема верховенства права, правової визначеності, презумпції невинуватості й народовладдя. Проаналізовано законодавчі ініціативи 2022–2023 років, спрямовані на легалізацію або розширення підстав втрати громадянства, а також прийнятий у 2025 році Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення реалізації права на набуття та збереження громадянства України» (закон про множинне громадянство). Зроблено висновок, що інститут гро- мадянства дедалі частіше використовується як інструмент політичної доцільності та забезпечення лояльності, що суперечить його правовій природі. Узагальнено, що для збереження конституційного балансу між інтересами національної безпеки та правами людини необхідним є чітке нормативне визначення меж дискреції глави держави у сфері громадянства, запровадження ефективного судового контролю та забезпечення відповідності національного законодавства міжнародним стандар- там у сфері прав людини.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.subjectгромадянство Україниuk_UA
dc.subjectпозбавлення громадянстваuk_UA
dc.subjectвтрата громадянстваuk_UA
dc.subjectКонституція Україниuk_UA
dc.subjectвоєнний станuk_UA
dc.subjectнаціональна безпекаuk_UA
dc.subjectПрезидент Україниuk_UA
dc.subjectверховенство праваuk_UA
dc.subjectКонституційний Судuk_UA
dc.subjectправова державаuk_UA
dc.titleПОЗБАВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСТВА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: КОНСТИТУЦІЙНІ ГАРАНТІЇ ТА ПОЛІТИЧНА ПРАКТИКАuk_UA
dc.title.alternativeнаукова статтяuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра загальної педагогіки, психології та методики початкової освіти



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.