Методи розвитку творчої активності майбутніх вчителів музичного мистецтва в навчально-виконавській діяльності.

Abstract

У статті аналізуються основні методи розвитку творчої активності здобувачів освіти спеціальності 014.13 Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво). Обґрунтовується доцільність їх впровадження у навчально-виховний процес на освітніх компонентах «Основний музичний інструмент» та «Акомпанемент». Характеризується поняття «творчої активності» здобувачів освіти як важливий механізм виконавської діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва. Для забезпечення ефективності формування та розвитку творчої активності на заняттях з основного музичного інструменту (фортепіано) та акомпанементу запропоновано наступні методи навчання: метод слухового самоконтролю, проблемнопошуковий метод, метод корекції та регуляції емоційних станів; сугестивні методи, методи індивідуальних творчих завдань. Важливу роль у формуванні творчої активності відведено проблемно-пошуковим методам навчання. В процесі вирішення складних завдань у здобувача освіти формується спектр особистісних, професійних та творчих якостей. Не менш важливим у цьому процесі, на думку авторів, є впровадження методів корекції та регуляції емоційних станів. Вони зорієнтовані на розвиток здатності до саморегуляції свого емоційного стану та реалізуються на фоні позитивного педагогічного спілкування викладача та студента на всіх етапах роботи над музичним твором. В ході аналізу методів розвитку творчої активності прослідковано тісний взаємозв’язок методів корекції та регуляції емоційних станів із сугестивними методами. До методів сугестивного впливу відносять: метод вербалізації музичного образу, метод вербальної передачі музичної інтонації, метод особистісно-орієнтованого репертуарного підбору та метод внутрішнього інтонування музичного матеріалу. Наступними методами визначають методи індивідуальних творчих завдань. Вони стимулюють уяву, музичне мислення студента, збагачують його виконавський досвід, сприяють пошуку та створенню нових ідей, вибору нових прийомів та способів виконавських дій. Індивідуальні, творчі завдання повинні бути систематизованими за рівнем складності та ступенем самостійності їх виконання здобувачем освіти.