http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/51 Thu, 19 Mar 2026 08:16:56 GMT 2026-03-19T08:16:56Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/993 Название: Ораторія Якова Яциневича «Скорбна Мати» на текст Павла Тичини: жанрово-стильові особливості твору Авторы: Чамахуд, Дарина Володимирівна Краткий осмотр (реферат): У статті розглядається проблема недослідженості музичної спадщини українського композитора Якова Яциневича, зокрема його ораторії «Скорбна Мати» для мішаного хору, двох сопрано-solo та симфонічного оркестру на текст поета Павла Тичини. Метою статті є дослідження жанрово-стильових особливостей ораторії Я. Яциневича. Серед архівних документів, які знаходяться в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ІР НБУВ) та Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ) віднайдено листи Я. Яциневича до П. Тичини та виявлено інформацію про перебіг створення ораторії. В Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Рильського (ІМФЕ) відбулося звернення до рукопису твору «Скорбної Мати» з метою порівняння композиції з опублікованими 2019 року дослідницею В. Кузик нотами. Вперше в історії української музики здійснено музикознавчий аналіз ораторії Я. Яциневича, детально проаналізовано музичну форму і драматургію, тональний план, жанрово-стилістичні, ладогармонічні, фактурні, темпові особливості, інтонаційність, ритміку, структурні елементи та їх мелодику, а також роль оркестру. Перш за все, окреслено жанрову дефініцію твору, що за визначенням самого Я. Яциневича, є ораторією. Виявлено, що у музичній формі твору поєднані кілька рівнів побудови, серед яких – чотиричастинна масштабність твору загалом, багатоскладовість кожної частини, у яких чітко виокремлюються розділи, а також самодостатність розділів твору. Складовими жанрового архетипу, окрім біблійної тематики, стала єдність трьох сюжетних пластів: євангельського (образи Божої Матері та учнів Христа), онтологічної вертикалі «людина – Бог» (звернення і моління людини до Божої Матері, а також образи земної Марії як матері П. Тичини), земного (образи природи, стражденної України і звичайні людські проблеми). У процесі аналізу тонального плану звернено увагу, що Я. Яциневич майже не використовує тональностей в їх «чистому вигляді», постійно відбувається «тональна гра». Виявлено, що серед жанрово-стильових компонентів виокремлюються інтонації церковної музики, східного колориту, військової маршової музики, української народної пісенності. Важливою особливістю стало введення інтонацій і ритмів, які утворили лейттеми твору. Підкреслено, що складовими інтонаційного комплексу є хорова, вокальна і оркестрова. Звернено увагу на перевагу повільних темпів у творі, детальну градацію темпових вказівок навіть у найдрібніших музичних фрагментах. Окреслено процес ускладнення ладогармонічного мислення та фактурних комплексів шляхом поєднання особливостей різних епох – від класико-романтичної доби до колористичного звучання, нашарування дисонантних гармоній, ускладнення вертикалі і горизонталі, від гомофонно-гармонічної фактури до поліфонічної, що свідчить про інструменталізацію хорового звучання. Підсумовано, що Я. Яциневич використовує жанрово-стильові елементи різних епох, поєднуючи їх із сучасною музичною мовою, зокрема модерністськими тенденціями. «Скорбна Мати» стала кульмінацією усієї творчості митця як відображення процесу інтелектуалізації музичної мови композиторів першої третини ХХ століття. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/993 2025-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/920 Название: Інноваційні принципи формування вокально-хорової компетентності в майбутніх учителів музичного мистецтва Авторы: Науменко, Марія Олександрівна; Малашевська, Ірина Володимирівна; Павлюк, Надія Миколаївна Краткий осмотр (реферат): У статті розкрито зміст ключових понять, пов’язаних із професійною компетентністю педагога. Розглядається змістова сутність дефініції «вокально-хорова компетентність майбутнього вчителя музичних дисциплін», окремо ‒ її складові компоненти. Обґрунтовано, що вокально-хорова компе тентність відображає специфіку творчої професійної діяльності, якість виконавської культури педагога-музиканта. Вокально-хорова компетентність – важлива складова методичної компетентності вчителя музичного мистецтва, складне утворення за структурою, поліфункціональне за спрямуванням. Формування вокально-хорової компетентності майбутнього педагога-музиканта – процес довготривалий. З’ясовано, що на заняттях з «Постановки голосу», «Хорового диригування» формування вокально-хорової компетентності буде значно ефективнішим за умови застосування інноваційних принципів, детально охарактеризованих у статті. До них відносимо принцип індивідуалізації, принцип національної ідентичності, принцип наукового пізнання, принцип інтенсифікації навчання, принцип інтерактивного навчання, принцип інноваційної наочності, принцип креативного розвитку, принцип підвищення рівня інноваційності, принцип змагальності, принцип міждисциплінарних зв’язків, принцип оптимізації навчального процесу. Проаналізовано педагогічні умови успішного застосування інноваційних принципів, серед яких – педагогічна та психологічна готовність викладача, залучення інформаційно-комунікативного середовища як рівноправного суб’єкта процесу навчання, врахування особистих запитів студентів, орієнтованих на творчу діяльність. У результаті дослідження зроблено висновки, окреслено перспективи подальших досліджень. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/920 2024-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/880 Название: Хорові твори a cappella Якова Яциневича на вірші українських поетів: стильові тенденції та особливості композиторської мови Авторы: Чамахуд, Дарина Володимирівна Краткий осмотр (реферат): У статті розглядається проблема недослідженості життєтворчості українського композитора Якова Яциневича. Вперше в українському музикознавстві відбулося звернення до рукописів та рідкісних видань хорових творів a cappella Я. Яциневича на вірші українських поетів. Метою статті є дослідження хорової музики композитора, виявлення стильових тенденцій творів та авторських особливостей втілення віршів. За архівними документами, які знаходяться в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (ІР НБУВ), здійснено музикознавчий аналіз одинадцяти композицій митця. На основі архівних документів до усіх творів виявлено точні або приблизні дати їх створення, встановлено локації написання. Усі твори структуровано за хронологією виникнення та періодами творчості Я. Яциневича. Вперше опубліковані фрагменти з рукописів, а також нотний текст хорових творів Я. Яциневича. На основі порівняння вербальних текстів хорових композицій з першоджерелами, охарактеризовано принципи роботи композитора з розподілом рядків віршів і формотворенням частин циклу. Виявлено, що митець досить довільно трактує поетичні тексти. Окреслено, що форма музичних композицій відмінна від будови вірша. Проаналізовано музичні особливості усіх композицій та охарактеризовано риси композиторської мови. Виявлено, що Я. Яциневич вдається до нашарувань фактурних прийомів і збагачення жанрово-інтонаційної сфери різними стильовими засобами. Звернено увагу на детально прописані у нотах динамічну градацію й темпові зрушення. Проаналізовано гармонічну мову композицій. Окреслено, що при збереженні опорної ролі консонансу відбувається поступове віддалення від класичної моделі трактування устою, використання акустичності й самодостатності звуку, надання важливої ролі тембровому звучанню. Підсумовано, що хорові твори a cappella стали втіленням творчих експериментів музичної мови Я. Яциневича. Творчі пошуки композитора, синтезовані з власними авторськими прийомами, свідчать про стильову еволюцію від пізньоромантичних засобів до появи особливостей раннього музичного модернізму у хоровій спадщині митця. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/880 2024-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/870 Название: МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО ТА ХОРЕОГРАФІЯ ЯК ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ У МОЛОДОГО ПОКОЛІННЯ УКРАЇНИ Авторы: Царик Тетяна Мирославівна; Марач Олександр Миколайович; Козачук Олег Дмитрович Краткий осмотр (реферат): Стаття ставить перед собою завдання розкрити потенціал хореографії як ефективного інструменту національно-патріотичного виховання. Національно-патріотичне виховання молодого покоління – це систематична та цілеспрямована діяльність державних органів, освітніх установ, громадських організацій, сімей та інших соціальних інститутів, спрямована на формування в українських дітей і молоді високої патріотичної свідомості, почуття відданості та любові до Батьківщини, готовності виконувати громадянські і конституційні обов’язки та сприяння становленню України як правової, демократичної та соціальної держави. Основним напрямком виховання дітей та молоді в державній системі освіти є патріотичне виховання. Національні надбання нашої країни є справжнім діамантом, збереженим попередніми поколіннями і переданим нашим нащадкам для розуміння самобутності, етнічності, унікальності українського народу. Протягом століть Україна перебувала під ярмом різних країн, що порушувало цілісність і духовну власність її територій. Поняття «патріотичне виховання» пов’язане з розумінням сутності патріотизму і формуванням особистості людини, яка любить свою Батьківщину, відданий своєму народу, завжди діє в ім’я своєї рідної землі, здатний її захищати, готовий на жертви і певні труднощі для її благополуччя. Сьогоднішній патріотизм є нагальною потребою як для народу, такі для держави, оскільки високий рівень патріотизму громадян забезпечує повноцінний гармонійний розвиток особистості держави і суспільства в цілому. Суть мистецтва – це спадкоємність, безперервність буття в часі. Це тісно пов’язане з життям людей та їх способом життя, звичаями та природою. Українське народне мистецтво виникло і водночас було збагачене історичним розвитком українського народу. Завдяки поєднанню теоретичного аналізу та практичних рекомендацій, ця робота стане важливим внеском у розвиток області хореографічного мистецтва та національно-патріотичного виховання. Результати цієї роботи надихнуть читача на нові ідеї та підходи до викладання та вивчення хореографії, які знайдуть своє втілення в педагогічній практиці та проектах, спрямованих на підвищення національнопатріотичного світогляду серед молоді. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/870 2024-01-01T00:00:00Z