http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/5 Mon, 11 May 2026 23:49:58 GMT 2026-05-11T23:49:58Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1309 Название: Дитяча література Волинського краю як творчий феномен Авторы: Мартинюк, Микола Іванович Краткий осмотр (реферат): У пропонованій оглядовій науковій статті вперше здійснено комплексний аналіз особливостей і динаміки формування та розвитку дитячої літератури Волині як творчого феномена в проекції на персональний склад її творців загалом та індивідуальні творчі характеристики доробку окремих представників. Обґрунтовано основні підходи до визначення й концептуального змістового наповнення поняття “письменник Волинського краю”. Запропоновано типологію письменницької диференціації за ступенем і характером їхньої причетності до Волині як регіону, невід’ємної й органічної складової великої національної літератури із врахуванням багатовимірності літературного процесу та міжрегіональних зв’язків представлених в ньому митців. Окреслено еволюцію наукового осмислення й систематизації дитячої літератури краю – від поодиноких авторських спроб кінця ХХ століття до сучасних концептуальних видань, зокрема, хрестоматії “ЧИТАЙ ПРО РІДНИЙ КРАЙ”. Розвиток дитячої літератури Волині розглянуто в межах трирівневої парадигми (“класика” – “світочі” – “сучасники”), що відображає історичну динаміку літературного процесу. Особливу увагу приділено сучасному етапу письменницької художньої творчості для дитячої аудиторії, який характеризується розширенням кола авторів, жанрово-стильовою різноманітністю й активним зверненням і апеляцією до фольклорних традицій і джерел. Проаналізовано доробок провідних представників регіональної дитячої літератури, зокрема, Надії Гуменюк, Йосипа Струцюка, Ніни Горик, Василя Слапчука Михайла Пронька, Івана Чернецького. Їхні твори є взірцем високого художнього рівня, жанрового багатства та органічного поєднання народнопоетичних традицій з оригінальними авторськими елементами. Зроблено висновок про вагомий внесок волинських письменників у загальноукраїнський літературний процес і формування сучасного канону дитячого читання. Thu, 30 Apr 2026 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1309 2026-04-30T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1308 Название: Готовність майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи у системі послідовної педагогічної освіти Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна; Косинський, Едуард Олександрович Краткий осмотр (реферат): Метою дослідження є визначення рівня та особливостей сформованості готовності майбутніх учи-телів фізичної культури до організації позакласної роботи в системі послідовної педагогічної освіти, а також виявлення динаміки змін її основних компонентів залежно від освітнього рівня здобувачів (фаховий молодший бакалавр – бакалавр – магістр). Методи. У дослідженні використано метод анкетування з авторським інструментарієм, спрямованим на оцінювання мотиваційно-ціннісного, когнітивного, операційно-діяльнісного та рефлексивно-оціню-вального компонентів готовності. Опитування проведено серед здобувачів спеціальності «Середня осві-та (Фізична культура)» різних освітніх рівнів: фаховий молодший бакалавр (n = 27), бакалавр (n = 46), магістр (n = 16). Оцінювання здійснювалося за п’ятибальною шкалою, результати оброблено методами описової статистики. Результати. Аналіз результатів засвідчив нерівномірність сформованості компонентів готовності на різних освітніх рівнях. За мотиваційно-ціннісним компонентом найвищі показники виявлено у здобува-чів освіти фахового молодшого бакалавра: частка позитивних відповідей (4–5 балів) становила 70,37 %, тоді як у студентів бакалаврату – 58,70 %, а у магістрів – 43,75 %. Когнітивний компонент демонструє чітку позитивну динаміку: частка високих оцінок (4–5 балів) зросла від 40,74 % у фахових молодших бакалаврів до 50,01 % у бакалаврів і 75,00 % у магістрів. Операційно-діяльнісний компонент виявив-ся найменш сформованим: у фахових молодших бакалаврів 74,07 % відповідей припадає на рівень 1–3 бали, у бакалаврів становить 60,87 %, тоді як у магістрів частка високих оцінок зросла до 75,00 %. За рефлексивно-оцінювальним компонентом також зафіксовано зростання показників від 44,44 % пози-тивних відповідей у фахових молодших бакалаврів до 54,35 % у бакалаврів і 81,25 % у магістрів, що свідчить про посилення здатності до професійного самоаналізу на завершальному етапі підготовки. Висновки. Дослідження підтвердило, що система послідовної педагогічної освіти забезпечує наро-щування теоретичної обізнаності та професійної рефлексії майбутніх учителів фізичної культури, однак потребує посилення практико-орієнтованої складової підготовки. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для корекції освітніх програм, удосконалення змісту педагогіч-ної практики та цілеспрямованого формування готовності до організації позакласної роботи на всіх освітніх рівнях. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1308 2026-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1307 Название: КОНЦЕРТМЕЙСТЕР ЯК УЧАСНИК ВИКОНАВСЬКОГО ПРОЦЕСУ: СПЕЦИФІКА ВЗАЄМОДІЇ З ВИКОНАВЦЯМИ Авторы: Мельник, Лариса Вікторівна; Поліщук, Олена Володимирівна; Стречен, Ксенія Володимирівна Краткий осмотр (реферат): У статті розглядається специфіка професійної діяльності піаніста-концертмейстера у сучасній музично-виконавській практиці. Проаналізовано особливості творчої взаємодії концертмейстера з солістом у процесі ансамблевого музикування, а також визначено основні музично-виразові компоненти, що забезпечують художню цілісність виконання: динаміку, фразування, темпову організацію, ритмічну координацію та інто-наційну виразність. Висвітлено роль концертмейстера як активного спів-творця інтерпретації музичного твору, здатного забезпечувати виконавську підтримку соліста, узгодженість ансамблевого звучання та реалізацію авторського задуму.Окрему увагу приділено психологічним та комунікативним аспектам співпраці між концертмейстером і виконавцем, що передбачають здатність до емпатії, гнучкого темпового реагування, слухового контролю та швидкої адаптації до індивідуальної інтерпретаційної манери партнера. Розглянуто особливості діяльності концертмейстера у педагогічному процесі, зокрема у роботі з вокалістами, інструменталістами та хоровими колективами, а також специфіку читання хорової партитури і виконання творів a cappella.У статті також акцентовано увагу на значенні сучасної української фортепіанної музики у формуванні виконавської майстерності музикантів та розвитку їхнього творчого мислення. Підкреслено, що професія концертмейстера поєднує високий рівень технічної підготовки, художню інтерпретаційну культуру та розвинені психологічно-комунікативні якості, які забезпечують ефективність ансамблевого музикування та повноцінне розкриття художнього змісту музичного твору. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1307 2026-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1301 Название: ФОЛЬКЛОРНИЙ КОЛЕКТИВ «КРЕМПОВЕЄ КОЛЕСО»: РЕФЛЕКЦІЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Авторы: Коляда, Юлія Анатоліївна; Комарук, Зоя Василівна Краткий осмотр (реферат): Фольклор завжди посідав важливе місце в культурнодуховному житті українського народу, відображаючи його світогляд, традиції та цінності. Народнопісенна творчість супроводжувала повсякденне життя українців і всі ключові події життєвого циклу. У статті висвітлено творчу діяльність автентичного фольклорного колективу «Кремповеє колесо», заснованого у 2020 році на базі Комунального закладу вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради. Досліджено передумови створення колективу, його мистецьку концепцію, репертуар, стильові особливості та виховне значення у формуванні національно-патріотичної свідомості студентської молоді. Особлива увага приділяється діяльності засновниці та керівниці колективу – фольклористки Оксани Годлевської, яка реалізує ідею відродження та популяризації української автентичної пісні, звичаїв, обрядів і народного костюму Волинського краю. У статті проаналізовано роль фольклорного співу у професійному та духовному зростанні студентів, його вплив на розвиток вокальних, ансамблевих та акторських навичок. Окреслено здобутки колективу – участь у культурно-мистецьких заходах, перемоги у всеукраїнських та міжнародних фестивалях і конкурсах. Фольклорний гурт «Кремповеє колесо» об’єднав студентську молодь для досягнення однієї цілі – відродження та популяризація української автентичної пісні. Співаючи народних пісень – молодь навчається широті співацького дихання, вокально-інтонаційній стійкості, виразному поданню слів, акторській майстерності та стимулює професійний ріст виконавців. Співаючи в колективі учасники набувають співацьких навиків, таких як відчуття ансамблю і строю, вокальної майстерності. Зроблено висновок, що діяльність фольклорного гурту «Кремповеє колесо» є важливим чинником збереження та популяризації нематеріальної культурної спадщини України, а також ефективним засобом художньоестетичного й патріотичного виховання студентської молоді. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1301 2025-01-01T00:00:00Z