http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/44 Fri, 12 Jun 2026 07:06:35 GMT 2026-06-12T07:06:35Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1315 Название: ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна Краткий осмотр (реферат): У статті актуалізовано проблему підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації краєзнавчо-туристичної діяльності в умовах посилення вимог до практичної спрямованості педагогічної освіти та модернізації сучасної школи. Наголошено, що зазначений напрям роботи є невід’ємним складником комплексного фізичного, національно-патріотичного та екологічного виховання молоді. Метою дослідження є визначення рівня сформованості готовності здобувачів освіти до здійснення зазначеного виду діяльності у системі послідовної педагогічної освіти на різних етапах їхнього професійного становлення. Дослідження проводилося серед студентів трьох освітніх рівнів (фаховий молодший бакалавр, бакалавр, магістр) із використанням комплексу емпіричних і взаємодоповнювальних методів: анкетування, фахового тестування, самооцінювання та рефлексивного опитування. Структуру готовності розглянуто як інтегративне багатокомпонентне утворення, що органічно включає мотиваційний, когнітивний, практичний (операційно-діяльнісний) і рефлексивний складники. Обробка результатів здійснювалася за допомогою методів описової статистики з визначенням відсоткового розподілу рівнів сформованості кожного компонента. Результати дослідження засвідчили, що найвищі показники за всіма компонентами притаманні студентам бакалаврату, що свідчить про глибокий і достатній рівень їхньої професійної підготовки до проведення заходів у польових умовах. У здобувачів фахового молодшого бакалавра переважають середні значення, що вказує на сформованість базових знань і вмінь, які ще потребують подальшого розвитку. Встановлено, що у магістрів за достатнього рівня мотиваційного та рефлексивного компонентів спостерігається парадоксальна недостатня сформованість суто практичних умінь. Це суттєво ускладнює їхню готовність до самостійної організації безпечної краєзнавчо-туристичної діяльності з учнями. Подібна тенденція частково пояснюється зміщенням акцентів у магістерських програмах на науково-дослідну й управлінську роботу за рахунок зменшення годин на туристичні практики. Зроблено висновок про гостру необхідність удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури шляхом посилення її практико-орієнтованої складової, забезпечення логічної наступності між освітніми рівнями та створення реальних умов для формування досвіду самостійної діяльності через збільшення обсягів практик. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1315 2026-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1308 Название: Готовність майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи у системі послідовної педагогічної освіти Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна; Косинський, Едуард Олександрович Краткий осмотр (реферат): Метою дослідження є визначення рівня та особливостей сформованості готовності майбутніх учи-телів фізичної культури до організації позакласної роботи в системі послідовної педагогічної освіти, а також виявлення динаміки змін її основних компонентів залежно від освітнього рівня здобувачів (фаховий молодший бакалавр – бакалавр – магістр). Методи. У дослідженні використано метод анкетування з авторським інструментарієм, спрямованим на оцінювання мотиваційно-ціннісного, когнітивного, операційно-діяльнісного та рефлексивно-оціню-вального компонентів готовності. Опитування проведено серед здобувачів спеціальності «Середня осві-та (Фізична культура)» різних освітніх рівнів: фаховий молодший бакалавр (n = 27), бакалавр (n = 46), магістр (n = 16). Оцінювання здійснювалося за п’ятибальною шкалою, результати оброблено методами описової статистики. Результати. Аналіз результатів засвідчив нерівномірність сформованості компонентів готовності на різних освітніх рівнях. За мотиваційно-ціннісним компонентом найвищі показники виявлено у здобува-чів освіти фахового молодшого бакалавра: частка позитивних відповідей (4–5 балів) становила 70,37 %, тоді як у студентів бакалаврату – 58,70 %, а у магістрів – 43,75 %. Когнітивний компонент демонструє чітку позитивну динаміку: частка високих оцінок (4–5 балів) зросла від 40,74 % у фахових молодших бакалаврів до 50,01 % у бакалаврів і 75,00 % у магістрів. Операційно-діяльнісний компонент виявив-ся найменш сформованим: у фахових молодших бакалаврів 74,07 % відповідей припадає на рівень 1–3 бали, у бакалаврів становить 60,87 %, тоді як у магістрів частка високих оцінок зросла до 75,00 %. За рефлексивно-оцінювальним компонентом також зафіксовано зростання показників від 44,44 % пози-тивних відповідей у фахових молодших бакалаврів до 54,35 % у бакалаврів і 81,25 % у магістрів, що свідчить про посилення здатності до професійного самоаналізу на завершальному етапі підготовки. Висновки. Дослідження підтвердило, що система послідовної педагогічної освіти забезпечує наро-щування теоретичної обізнаності та професійної рефлексії майбутніх учителів фізичної культури, однак потребує посилення практико-орієнтованої складової підготовки. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для корекції освітніх програм, удосконалення змісту педагогіч-ної практики та цілеспрямованого формування готовності до організації позакласної роботи на всіх освітніх рівнях. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1308 2026-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1276 Название: ПОСЛІДОВНА ТРАЄКТОРІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна; Косинський, Едуард Олександрович Краткий осмотр (реферат): Сучасні процеси модернізації педагогічної освіти актуалізують проблему науково обґрунтованого вивчення послідовної траєкторії професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у країнах Європейського Союзу, зокрема у Республіці Польща. Метою дослідження є вивчення особливостей польської моделі підготовки вчителів фізичної культури та визначення можливостей використання її окремих елементів у процесі модернізації вітчизняної освіти. У дослідженні використано теоретичні методи наукового пізнання: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизацію нормативно-правових і наукових джерел. Результати дослідження засвідчили, що польська система підготовки вчителів фізичної культури характеризується чіткою нормативною регламентацією, ступеневою університетською освітою, обов’язковою педагогічною підготовкою та інституціоналізованим етапом входження у професію. Зроблено висновок, що досвід Республіки Польща є цінним для вдосконалення української системи професійної підготовки вчителів фізичної культури з урахуванням національного освітнього контексту. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1276 2026-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1270 Название: Реалізація здоров’язбережувального підходу в освіті: вітчизняний та зарубіжний досвід Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна Краткий осмотр (реферат): Актуальність. Сучасні світові та європейські тенденції розвитку освіти засвідчують зростання уваги до формування безпечного й здорового освітнього середовища як системної умови забезпечення фізичного, психічного та соціального благополуччя учнів, що в Україні набуває особливої значущості в умовах воєнних і соціальних викликів. У цьому контексті актуальні наукове осмислення й порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду реалізації здоров’язбережувального підходу в освіті на основі концепції «шкіл, що сприяють здоров’ю» (Health Promoting Schools). Мета дослідження – здійснити теоретико-порівняльний аналіз особливостей реалізації здоров’язбережувального підходу в освіті в Україні та країнах Європи на основі концепції «шкіл, що сприяють здоров’ю» (Health Promoting Schools). Методи дослідження – теоретичний аналіз й узагальнення, порівняльний та системний підходи, а також контент-аналіз документів. Результати дослідження. У результаті теоретико-порівняльного аналізу встановлено, що в європейських країнах реалізація здоров’язбережувального підходу в освіті ґрунтується на інституціоналізованій моделі шкіл, що сприяють здоров’ю, із застосуванням цілісного (загальношкільного) підходу. Виявлено, що найбільш ефективними є програмно-мережеві й інтегровані державні моделі, які поєднують освітні, соціальні та медико-профілактичні компоненти. З’ясовано, що впровадження шкіл, які сприяють здоров’ю, позитивно впливає на психосоціальний клімат школи, рівень шкільного добробуту та навчальну мотивацію учнів. Установлено, що в Україні здоров’я- збережувальний підхід реалізується переважно імпліцитно через нормативно-правові механізми без формування окремої національної програми. Визначено сильні сторони вітчизняного досвіду, зокрема наявність стратегічних документів і проєктних ініціатив у сфері безпечного освітнього середовища, спрямованих на формування здорового способу життя, розвиток здоров’язбережувальної грамотності, психосоціальної підтримки й підвищення рівня безпеки та добробуту учасників освітнього процесу. Обґрунтовано доцільність подальшої адаптації європейської моделі шкіл, що сприяють здоров’ю, до національного освітнього контексту України. Висновок. Результати дослідження засвідчують, що в Україні реалізація здоров’язбережувального підходу має імпліцит- ний характер і потребує подальшої інституціоналізації на засадах цілісного (загальношкільного) підходу, апробованого в європейській моделі шкіл, що сприяють здоров’ю (Health Promoting Schools). Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1270 2026-01-01T00:00:00Z