http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/53 2026-05-21T09:43:58Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1311 Название: Підготовка майбутніх вчителів фізичної культури до науково-дослідницької діяльності у системі послідовної педагогічної освіти Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна; Косинський, Едуард Олександрович Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто проблему підготовки майбутніх учителів фізичної культури до науково-дослідницької діяльності в системі послідовної педагогічної освіти. Обґрунтовано значущість науково-дослідницької діяльності як важливого чинника формування професійної компетентності майбутнього фахівця, що забезпечує розвиток аналітичного мислення, самостійності та здатності до прийняття обґрунтованих педагогічних рішень. Проаналізовано сучасні наукові підходи до інтеграції дослідницької складової у професійну підготовку, зокрема в контексті її системності, наступності та практичної спрямованості. З метою з’ясування позиції викладачів щодо особливостей здійснення науково-дослідницької діяльності проведено анкетування 103 науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти та фахових коледжів України. Встановлено, що більшість викладачів підтримують ідею послідовної багаторівневої підготовки та активно залучають здобувачів до наукової роботи. Водночас виявлено низку проблемних аспектів, зокрема недостатню мотивацію студентів, їх перевантаженість іншими видами діяльності, обмеженість часу, недостатній рівень сформованості дослідницьких умінь, а також фрагментарність інтеграції науково-дослідницької діяльності в освітній процес. Доведено необхідність удосконалення підготовки майбутніх учителів фізичної культури на засадах системності, наступності та інтеграції наукової діяльності у професійну освіту. Обґрунтовано доцільність урахування позиції викладачів як ключових суб’єктів організації освітнього процесу та визначення ефективних шляхів підвищення мотивації студентів і розвитку їх дослідницьких умінь. 2026-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1310 Название: Гендерні та професійні особливості нутриціологічних знань здобувачів вищої освіти першого року навчання Авторы: Косинський, Едуард Олександрович; Дишко, Олеся Леонідівна Краткий осмотр (реферат): У статті представлено результати дослідження гендерних та професійних особливостей нутриціологічних знань здобувачів вищої освіти першого року навчання. Актуальність проблеми зумовлена зростанням уваги до формування здорового способу життя студентської молоді та необхідністю розвитку харчової грамотності в умовах реформування освітньої системи. Перехід до навчання у закладах вищої освіти супроводжується зміною способу життя, режиму харчування та рівня фізичної активності, що підсилює значення науково обґрунтованих знань про раціональне харчування. Метою дослідження було виявити та проаналізувати гендерні й професійні відмінності у рівні та структурі нутриціологічних знань студентів першого курсу спеціальностей Середня освіта (Фізична культура) та Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво). У дослідженні взяли участь 50 респондентів. Оцінювання здійснювалося за п’ятьма тематичними блоками: знання білкових продуктів, орієнтація у спортивних добавках, розуміння енергетичного балансу, обізнаність щодо мікронутрієнтів та вплив харчових міфів. Отримані результати засвідчили наявність чітко виражених гендерних і професійних відмінностей. Здобувачі вищої освіти спеціальності Середня освіта (Фізична культура), особливо юнаки, демонструють вищий рівень прикладних знань, орієнтованих на спортивне харчування, однак їхні уявлення часто є фрагментарними та супроводжуються недостатнім розумінням енергетичного балансу й ролі мікронутрієнтів. Натомість студентки обох спеціальностей характеризуються більш системними теоретичними знаннями, проте поступаються у практико-орієнтованих аспектах. Спільною проблемою для всіх груп залишається значний вплив харчових міфів. Отримані дані обґрунтовують доцільність упровадження диференційованого підходу до формування нутриціологічної грамотності у закладах вищої освіти з урахуванням гендерних і професійних особливостей 2026-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1296 Название: СПОСОБИ ПОКРАЩЕННЯ ПСИХОФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВОЛЕЙБОЛІСТІВ ЗАСОБАМИ АУТОГЕННОГО ТРЕНУВАННЯ Авторы: Ковальчук, Ірина; Федорчук, Оксана; Тарасюк, Володимир; Констанкевич, Володимир Краткий осмотр (реферат): Наукове дослідження присвячене вивченню особливостей впливу аутогенного тренування на ситуативну та особистісну тривожність юнаків та юнок у процесі секційних занять з волейболу. Проаналізовано наукові підходи до аутогенного тренування та визначено його специфіку у сфері фізичної культури та спорту. Досліджено роль аутогенного тренування, майндфулнес-практик та медитації у психофізичному саморегулюванні спортсменів-волейболістів. З’ясовано, що аутогенне тренування, медитації та майндфулнес-практики у сфері фізичної культури та спорту можуть використовуватися для досягнення внутрішнього балансу, зниження рівня стресу та покращення концентрації уваги спортсменів, покращення психологічного і фізичного стану; зосередження уваги та внутрішньої роботи з собою. Теоретико-методологічний аналіз підтвердив доцільність використання аутогенного тренування, медитації та майндфулнес-практик як інструментів підвищення психофізичної готовності волейболістів, що обґрунтовує необхідність їх впровадження у тренувальну діяльність. Розроблено організаційно-методичну базу для дослідження впливу аутогенного тренування на рівень тривожності спортсменів. Експериментально оцінено вплив аутогенного тренування на регуляцію рівня тривожності волейболістів. Аналіз рівня тривожності членів секції з волейболу показав, що підвищений рівень тривожності негативно впливає на їхню спортивну результативність, знижує здатність до концентрації та координації дій, що є критичними у командних видах спорту, таких як волейбол. Підтверджено доцільність інтеграції аутогенного тренування до комплексної програми підготовки спортсменів-волейболістів з метою оптимізації їхньої психофізичної готовності, зокрема у напрямі зниження тривожності та підвищення емоційної стійкості. У дослідженні також акцентується увага на необхідності поєднання психофізичних практик із традиційними методами спортивної підготовки для досягнення комплексного ефекту. Отримані результати можуть стати підґрунтям для розробки практичних рекомендацій тренерам та викладачам фізичної культури щодо інтеграції аутогенного тренування у навчально-тренувальний процес. 2026-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1187 Название: ДЕЯКІ ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ СТАТИСТИКИ ВЖИВАННЯ ДОПІНГУ Авторы: Мудрик, Сергій Борисович; Кліш, Ірина Степанівна; Косинський, Едуард Олександрович; Чиж, Анатолій Георгійович; Бугайчук, Назар Борисович Краткий осмотр (реферат): Актуальність дослідження полягає в зацікавленості історії розвитку вживання допінгу в різні історичні періоди проведення змагань. Намагання, прагнення, намір перевершити, перемогти когось у чому-небудь (в основному у швидкості, силі, спритності) призвело до пошуку, вироблення, застосування і розповсюдження збудливих препаратів для використання їх у змагальних поєдинках заради підняття іміджу і статусу в соціальному середовищі. Мета дослідження полягає у запровадженні та введення статистики вживання спортсменами збудливих препаратів в історії проведення змагальних поєдинків різного рангу. Результати дослідження. Історія допінгу розвивалася паралельно історії змагальних поєдинків. Намагання атлетів перевершити своїх суперників призвело до пошуку зовнішніх засобів і використання їх для власного тілесного застосування у спроможності робити надлюдські зусилля для досягнення поставленої мети. З плином часу у світову ігрову культуру втрутилася фармакологія. Основною метою деяких фармацевтичних компаній було вироблення і розповсюдження збудливих препаратів фізичної спроможності для свого власного фінансового збагачення. У сучасній спортивно-ігровій історії від вживання допінгу з життя пішло понад 200 спортсменів, ще більше було дискваліфіковано від участі в змаганнях до двох років, а за повторне – пожиттєво. Для боротьби із збудливими препаратами Всесвітнє антидопінгове агентство виділило п’ять груп заборонених препаратів і заборонені методи. Висновки. Велика гра вже не може обійтися без стимулюючих препаратів. Багато фахівців стверджують, що у спортивному тренуванні ще існують невикористані резерви, які і без допінгу дають змогу спортсменам показувати рекордні результати. Проте, функціональні можливості організму мають певну межу, через яку, без вживання допінгу, важко перестрибнути. 2023-01-01T00:00:00Z