http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/44 2026-05-11T23:42:48Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1308 Название: Готовність майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи у системі послідовної педагогічної освіти Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна; Косинський, Едуард Олександрович Краткий осмотр (реферат): Метою дослідження є визначення рівня та особливостей сформованості готовності майбутніх учи-телів фізичної культури до організації позакласної роботи в системі послідовної педагогічної освіти, а також виявлення динаміки змін її основних компонентів залежно від освітнього рівня здобувачів (фаховий молодший бакалавр – бакалавр – магістр). Методи. У дослідженні використано метод анкетування з авторським інструментарієм, спрямованим на оцінювання мотиваційно-ціннісного, когнітивного, операційно-діяльнісного та рефлексивно-оціню-вального компонентів готовності. Опитування проведено серед здобувачів спеціальності «Середня осві-та (Фізична культура)» різних освітніх рівнів: фаховий молодший бакалавр (n = 27), бакалавр (n = 46), магістр (n = 16). Оцінювання здійснювалося за п’ятибальною шкалою, результати оброблено методами описової статистики. Результати. Аналіз результатів засвідчив нерівномірність сформованості компонентів готовності на різних освітніх рівнях. За мотиваційно-ціннісним компонентом найвищі показники виявлено у здобува-чів освіти фахового молодшого бакалавра: частка позитивних відповідей (4–5 балів) становила 70,37 %, тоді як у студентів бакалаврату – 58,70 %, а у магістрів – 43,75 %. Когнітивний компонент демонструє чітку позитивну динаміку: частка високих оцінок (4–5 балів) зросла від 40,74 % у фахових молодших бакалаврів до 50,01 % у бакалаврів і 75,00 % у магістрів. Операційно-діяльнісний компонент виявив-ся найменш сформованим: у фахових молодших бакалаврів 74,07 % відповідей припадає на рівень 1–3 бали, у бакалаврів становить 60,87 %, тоді як у магістрів частка високих оцінок зросла до 75,00 %. За рефлексивно-оцінювальним компонентом також зафіксовано зростання показників від 44,44 % пози-тивних відповідей у фахових молодших бакалаврів до 54,35 % у бакалаврів і 81,25 % у магістрів, що свідчить про посилення здатності до професійного самоаналізу на завершальному етапі підготовки. Висновки. Дослідження підтвердило, що система послідовної педагогічної освіти забезпечує наро-щування теоретичної обізнаності та професійної рефлексії майбутніх учителів фізичної культури, однак потребує посилення практико-орієнтованої складової підготовки. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для корекції освітніх програм, удосконалення змісту педагогіч-ної практики та цілеспрямованого формування готовності до організації позакласної роботи на всіх освітніх рівнях. 2026-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1276 Название: ПОСЛІДОВНА ТРАЄКТОРІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна; Косинський, Едуард Олександрович Краткий осмотр (реферат): Сучасні процеси модернізації педагогічної освіти актуалізують проблему науково обґрунтованого вивчення послідовної траєкторії професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у країнах Європейського Союзу, зокрема у Республіці Польща. Метою дослідження є вивчення особливостей польської моделі підготовки вчителів фізичної культури та визначення можливостей використання її окремих елементів у процесі модернізації вітчизняної освіти. У дослідженні використано теоретичні методи наукового пізнання: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизацію нормативно-правових і наукових джерел. Результати дослідження засвідчили, що польська система підготовки вчителів фізичної культури характеризується чіткою нормативною регламентацією, ступеневою університетською освітою, обов’язковою педагогічною підготовкою та інституціоналізованим етапом входження у професію. Зроблено висновок, що досвід Республіки Польща є цінним для вдосконалення української системи професійної підготовки вчителів фізичної культури з урахуванням національного освітнього контексту. 2026-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1270 Название: Реалізація здоров’язбережувального підходу в освіті: вітчизняний та зарубіжний досвід Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна Краткий осмотр (реферат): Актуальність. Сучасні світові та європейські тенденції розвитку освіти засвідчують зростання уваги до формування безпечного й здорового освітнього середовища як системної умови забезпечення фізичного, психічного та соціального благополуччя учнів, що в Україні набуває особливої значущості в умовах воєнних і соціальних викликів. У цьому контексті актуальні наукове осмислення й порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду реалізації здоров’язбережувального підходу в освіті на основі концепції «шкіл, що сприяють здоров’ю» (Health Promoting Schools). Мета дослідження – здійснити теоретико-порівняльний аналіз особливостей реалізації здоров’язбережувального підходу в освіті в Україні та країнах Європи на основі концепції «шкіл, що сприяють здоров’ю» (Health Promoting Schools). Методи дослідження – теоретичний аналіз й узагальнення, порівняльний та системний підходи, а також контент-аналіз документів. Результати дослідження. У результаті теоретико-порівняльного аналізу встановлено, що в європейських країнах реалізація здоров’язбережувального підходу в освіті ґрунтується на інституціоналізованій моделі шкіл, що сприяють здоров’ю, із застосуванням цілісного (загальношкільного) підходу. Виявлено, що найбільш ефективними є програмно-мережеві й інтегровані державні моделі, які поєднують освітні, соціальні та медико-профілактичні компоненти. З’ясовано, що впровадження шкіл, які сприяють здоров’ю, позитивно впливає на психосоціальний клімат школи, рівень шкільного добробуту та навчальну мотивацію учнів. Установлено, що в Україні здоров’я- збережувальний підхід реалізується переважно імпліцитно через нормативно-правові механізми без формування окремої національної програми. Визначено сильні сторони вітчизняного досвіду, зокрема наявність стратегічних документів і проєктних ініціатив у сфері безпечного освітнього середовища, спрямованих на формування здорового способу життя, розвиток здоров’язбережувальної грамотності, психосоціальної підтримки й підвищення рівня безпеки та добробуту учасників освітнього процесу. Обґрунтовано доцільність подальшої адаптації європейської моделі шкіл, що сприяють здоров’ю, до національного освітнього контексту України. Висновок. Результати дослідження засвідчують, що в Україні реалізація здоров’язбережувального підходу має імпліцит- ний характер і потребує подальшої інституціоналізації на засадах цілісного (загальношкільного) підходу, апробованого в європейській моделі шкіл, що сприяють здоров’ю (Health Promoting Schools). 2026-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1231 Название: Особливості реалізації науково-дослідної діяльності майбутніх учителів фізичної культури у системі послідовної педагогічної освіти Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна; Косинський, Едуард Олександрович Краткий осмотр (реферат): Метою статті є аналіз особливостей реалізації науково-дослідної діяльності майбутніх учителів фізичної культури у системі послідовної педагогічної освіти на рівнях фахового молодшого бакалавра, бакалавра та магістра з метою виявлення рівня готовності здобувачів до науково-дослідницької діяльності. Методи. У дослідженні використано теоретичні методи аналізу, систематизації та узагальнення наукових джерел з проблеми науково-дослідної діяльності у педагогічній освіті, а також емпіричні методи, зокрема анкетування. Онлайн-опитування проведено із застосуванням сервісу Google Forms серед 670 здобувачів спеціальності А4.11 Середня освіта (Фізична культура) із дев’яти закладів вищої освіти та трьох фахових коледжів України. Для оброблення результатів використано методи описової статистики. Результати. Установлено наявність істотних відмінностей у рівнях готовності здобувачів різних освітніх ступенів до науково-дослідницької діяльності та відсутність чітко вибудуваної наступності її формування. Виявлено, що на рівні фахового молодшого бакалавра переважає часткова або недостатня готовність до дослідницької діяльності, а науково-дослідницька робота не сприймається більшістю здобувачів як пріоритет професійного самовдосконалення. На бакалаврському рівні помітне зростання показників готовності, однак науково-дослідницька складова залишається фрагментарною та недостатньо інтегрованою в освітній процес. Навіть на ступені магістра значна частка здобувачів демонструє недостатню готовність до здійснення науково-дослідницької діяльності, що свідчить про формалізований характер її реалізації та обмежену ефективність. Висновки. З’ясовано, що науково-дослідницька діяльність майбутніх учителів фізичної культури у системі послідовної педагогічної освіти потребує системного переосмислення та посилення її методичного й змістового забезпечення. Отримані результати підтверджують необхідність формування цілісної моделі науково-дослідної підготовки, яка забезпечувала б наступність, узгодженість і практичну спрямованість дослідницької діяльності на всіх ступенях освіти та сприяла формуванню професійної готовності майбутніх учителів фізичної культури до сучасних викликів освітньої практики. 2026-01-01T00:00:00Z