http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/54 2026-04-18T08:19:46Z 2026-04-18T08:19:46Z Поліщук, Олена Володимирівна Шахрай, Оксана Миколаївна Кругляченко, Анжела Юріївна http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/922 2025-02-02T21:06:59Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Педагогічні аспекти розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках музичного мистецтва Авторы: Поліщук, Олена Володимирівна; Шахрай, Оксана Миколаївна; Кругляченко, Анжела Юріївна Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена висвітленню педагогічних засад розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках музичного мистецтва. Акцентовано, що актуальність заявленого аспекту вивчення зумовлюється належністю креативності до числа найважливіших компетенцій людини ХХІ століття. У звʼязку з цим актуалізується проблема розвитку творчих здібностей молодших школярів, зокрема на уроках музичного мистецтва. У статті узагальнено наукові підходи до трактувань понять «творчість», «творчий розвиток», «творчі здібності». Визначено, що процес творчих здібностей молодших школярів на уроках музичного мистецтва складний і тривалий в часі. Перед усім він спрямований на розвиток уяви, памʼяті, фантазії, критичного мислення, креативності молодших школярів. У загальному можна сказати таке: оскільки педагогічний процес є творчим за своєю суттю, то будь-яке дослідження так чи інакше стосується виховання творчої особистості, розвитку творчих здібностей. Логіка нашого дослідження зумовлює зосередити увагу передусім на характеристиці ключових понять заявленої проблеми, а саме: творчість, творчий розвиток, творчі здібності. Раніше творчі здібності вважали чимось вийнятковим, долею обраних натур. Історія і час доводять, що така позиція не зовсім правомірна. Насправді задатки творчих здібностей властиві будь-якій людині. Потрібно лише зуміти розкрити їх і розвивати. Успішність означеного процесу залежить від ефективного керівництва з боку вчителя, продуктивних методик навчання музичного мистецтва. Акцентовано на важливості врахування індивідуально-психологічних особливостей розвитку молодших школярів, а також опорі на принципи індивідуалізації, природовідповідності, духовності, радісного навчання, емоційно-когнітивної готовності до творчої діяльності. Наголошується, що серед предметів естетичного циклу «Музичне мистецтво» найбільше стимулює школярів до творчої діяльності. І саме тому розвиток творчої особистості на уроках музики в молодших класах займає центральне місце серед освітніх завдань.

2024-01-01T00:00:00Z Поліщук, Олена Володимирівна Шахрай, Оксана Миколаївна http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/921 2025-02-02T20:47:18Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: ДОМІНАНТИ ВИКОНАВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ Авторы: Поліщук, Олена Володимирівна; Шахрай, Оксана Миколаївна Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена висвітленню проблеми виконавської культури майбутніх учителів музики. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подальшого вдосконалення фахівця освітньої сфери, в тому числі і вчителя музики в умовах зростання потреби в кваліфікованих, конкурентноздатних спеціалістах, з високим рівнем професійної компетентності, педагогах нової генерації. У статті на основі ретельного аналізу наукових досліджень обґрунтовано актуальність дослідження змістової сутності поняття «виконавська культура» майбутнього вчителя музики. Досліджуване поняття розглядається в психолого-педагогічному та методичному ракурсах. Методологія дослідження базується на засадах особистісно-діяльнісного, компетентнісного підходів до підготовки фахівців освітньої сфери. Змістова характеристика досліджуваної категорії з’ясовується на основі аналізу таких понять: «культура», «психологічна, педагогічна, художня, естетична, музична культура». Акцентовано, що термін «виконавська культура» вчителя музики корелює із вищеназваними поняттями, розуміється як видове стосовно таких, як «культура», «професійна, педагогічна, музична культура». У статті визначено провідні напрями вивчення обраної теми дослідження, а саме: філософський, психологічний, педагогічний. З’ясовано, що основою виконавської культури є діяльнісний та особистісний аспекти. Ключовими детермінантами виконавської культури вчителя музики є: високий рівень його професіоналізму, спрямований на постійне творче зростання, досконале володіння системою музичних знань, методикою музичної діяльності; сформованість музично-естетичного смаку, творчих потреб, ціннісне ставлення до надбань культури в цілому та музичного мистецтва. Викладач як носій і транслятор культури відповідає за становлення норм і цінностей загальної й професійної культури в освітньому процесі. У статті розкрито суть ключових детермінант виконавської культури вчителя музики, виокремлено умови успішного процесу її формування. Зроблено виважені висновки та накреслені перспективи подальших досліджень.

2024-01-01T00:00:00Z Білозерова, Олена Василівна Завіруха, Лілія Анатоліївна http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/862 2024-05-10T16:37:16Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-СЛУХОВОЇ АКТИВНОСТІ У ПРОЦЕСІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 014.13 СЕРЕДНЯ ОСВІТА (МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО) Авторы: Білозерова, Олена Василівна; Завіруха, Лілія Анатоліївна Краткий осмотр (реферат): У статті висвітлюються основні методи та прийоми формування музично-слухової активності у процесі інструментально-виконавської підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва. Обґрунтовується доціль- ність їх впровадження в навчально-виконавський процес на освітніх компонентах «Основний музичний інстру- мент», «Акомпанемент». Охарактеризовано «музично-слухову активність» здобувачів освіти як слухо-моторну координацію дій піаніс- та, що надає виконанню оцінки, спонукає до коригування процесу гри на інструменті, аналізу його результатів. Запропоновано три групи методів формування означеної якості: словесні (пояснення, бесіда, обговорення), наочні (ілюстрація, виконавський показ) та практичні методи навчання (метод фрагментарно виконання, тре- нувальний метод, читання з аркуша, метод ескізного вивчення твору, метро-слухового самоконтролю). Важливу роль відведено практичним методам навчання, а саме методу слухового самоконтролю. Наголо- шено на тому, що даний метод допомагає здобувачам освіти в подоланні виконавських та технічних труднощів, спонукає до активного та цілеспрямованого музично-слухового мислення та слухового контролю. Зазначено, що формування музично-слухової активності на ОК «Основний музичний інструмент» та «Аком- панемент» залежить від розвитку музично-слухових умінь, внутрішнього слуху студентів та їх слухових уявлень. Визначено прийоми для розвитку внутрішнього музичного слуху у процесі навчання: робота без інструменту, транспонування, гра в повільному темпі з установкою на «передбачення», безшумна гра, чергування гри «вслух» і «про себе», прийом диригування уявною грою, читання з листа та ескізного вивчення твору. Наголошено на тому, що вибір методів повинен підпорядковуватись загальній меті і виховним цілям заняття, служити розвитку музично-слухової активності здобувачів освіти. Відповідно до цього, запропоновано завдання для розвитку музично-слухової активності. А саме: у роботі над музичним твором вимагається уважно слухати мелодію, супровід, їх спільне звучання, вслухатися в гармонічну структуру твору тощо.

2024-01-01T00:00:00Z Кикіньова, Лариса Михайлівна Шумська, Віра Степанівна http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/792 2024-01-23T08:01:00Z 2020-01-01T00:00:00Z

Название: СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-ТВОРЧИХ УМІНЬ У МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА Авторы: Кикіньова, Лариса Михайлівна; Шумська, Віра Степанівна Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена проблемі формування інтелектуально-творчих умінь майбутніх учителів музичного мистецтва. Ґрунтуючись на результатах аналізу робіт вітчизняних і закордонних учених, виявлено, що інструментально-виконавська підготовка має специфіку формування інтелектуально-творчих умінь у майбутніх учителів музичного мистецтва. Необхідно зазначити, що останні роки увага вчених до проблеми інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва зросла, але зосереджена вона переважно на окремих аспектах процесу навчання гри на музичних інструментах. Аналізуючи процес інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, ми прийшли до висновку, що взаємозв’язок між предметами інструментально-виконавського циклу (основним і додатковим інструментом, концертмейстерським і оркестровим класом, ансамблем тощо) відсутній. Кожний предмет націлений на відпрацювання своїх, вузько специфічних умінь і навичок. Розглядається специфіка формування інтелектуально-творчих умінь, які можуть мати місце за різних видів музичної діяльності, наприклад, за систематичного прослуховування музики, вивчення музично-теоретичних та музично-історичних дисциплін. Однак процеси розвитку музиканта особливо ефективні тоді, коли він практично, а не умоглядно, оперує музичним матеріалом. У статті розкрито й обґрунтовано значення необхідної умови специфіки формування інтелектуально-творчих умінь, якою є інструментально-виконавська діяльність, у результаті якої відбувається відпрацювання набутих навичок у реальних умовах, бо саме у виконавстві особливо яскраво виражається інтелектуально-творча спрямованість особистості майбутнього педагога. Цей вид діяльності дає можливість повніше розкрити індивідуальність, розвиває творчу самостійність, активізує минулий естетичний досвід, залучає потрібні асоціативні зв’язки. Розкривається зміст, завдання інструментально-виконавської підготовки як найважливішої частини професійної підготовки педагога-музиканта.

2020-01-01T00:00:00Z