http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/53 2026-06-12T02:43:05Z 2026-06-12T02:43:05Z Дишко, Олеся Леонідівна Косинський, Едуард Олександрович http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1316 2026-06-05T18:56:28Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ У СИСТЕМІ ПОСЛІДОВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна; Косинський, Едуард Олександрович Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто проблему використання інтерактивних методів навчання у системі послідовної педагогічної освіти майбутніх учителів фізичної культури в умовах сучасних трансформацій освітнього процесу. Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до професійної підготовки вчителя фізичної культури, орієнтацією педагогічної освіти на компетентнісний підхід, необхідністю розвитку комунікативних, рефлексивних і професійно значущих умінь здобувачів освіти, а також недостатньою системністю й наступністю впровадження інтерактивних методів на різних освітніх рівнях. Метою статті є обґрунтування ролі та визначення особливостей використання інтерактивних методів навчання у системі послідовної педагогічної освіти майбутніх учителів фізичної культури. У дослідженні використано теоретичні методи аналізу, узагальнення та систематизації наукових джерел, а також емпіричні методи, зокрема анкетування здобувачів освіти та викладачів. Емпіричну базу дослідження становили результати онлайн-опитування 670 здобувачів спеціальності А4.11 Середня освіта (Фізична культура) та 103 викладачів із дев’яти закладів вищої освіти та трьох фахових коледжів України. Для опрацювання результатів застосовано методи описової статистики. У статті проаналізовано рівень обізнаності здобувачів різних освітніх ступенів з інтерактивними методами навчання, визначено найбільш поширені та маловикористовувані методи, а також виявлено особливості їх застосування у професійній підготовці. Отримані результати засвідчили, що на початкових етапах підготовки переважають практико-орієнтовані інтерактивні методи, тоді як інноваційні, дослідницькі та міждисциплінарні підходи впроваджуються нерівномірно та переважно на ступені магістра. Встановлено, що, попри усвідомлення викладачами необхідності ускладнення методів навчання, інтерактивні технології не завжди реалізуються як цілісна система, що забезпечує наступність і логіку професійного зростання здобувачів освіти. Зроблено висновок про доцільність оновлення змісту й методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури шляхом цілеспрямованого та системного впровадження інтерактивних методів навчання на всіх освітніх ступенях.

2025-01-01T00:00:00Z Радченко, Олександр Швай, Олександр Цюпак, Юрій Констанкевич, Володимир Козак, Євген http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1313 2026-06-02T16:22:40Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Результативність ігрових дій у поєдинках фінального етапу чоловічої Суперліги України з волейболу (сезон 2024–2025) Авторы: Радченко, Олександр; Швай, Олександр; Цюпак, Юрій; Констанкевич, Володимир; Козак, Євген Краткий осмотр (реферат): Мета. Мета полягає у визначенні результативності ігрових дій у поєдинках фінального етапу чоловічої Суперліги України з волейболу сезону 2024–2025 років та встановлення їх впливу на кінцевий результат матчів. Матеріал і методи. Матеріалом дослідження слугували показники змагальної діяльності чоловічих команд – учасників фінального етапу Суперліги України з волейболу сезону 2024–2025 років. До аналізу були включені офіційні матчі фінальної стадії чемпіонату, протоколи ігор, статистичні звіти та відеоматеріали поєдинків. У ході дослідження було проаналізовано показники результативності ігрових дій у матчах фінального етапу чоловічої Суперліги України з волейболу сезону 2024–2025 років між командами Епіцентр-Подоляни – ВК Житичі-Полісся фінальної серії за 1–2 місце та командами МХП-Ладижин-ШВСМ-Колос – Епіцентр-Подоляни -Збірна України U20 за 3–4 місце. Для досягнення поставленої мети було використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: аналіз науково-методичної літератури та інформаційних джерел, педагогічне спостереження, аналіз офіційної статистики змагань, методи математичної статистики, порівняльний аналіз. Результати. Результати проведеного статистичного аналізу свідчать, що успішність виступу команд у фінальній частині Суперліги України сезону 2024–2025 років зумовлювалася не домінуванням окремого ігрового компонента, а ефективною взаємодією всіх складових змагальної діяльності. Команди, які посіли 1–2 місця, характеризувалися високою стабільністю прийому подачі, низьким рівнем власних помилок, значною результативністю блокування та ефективною реалізацією контратакувальних дій. Натомість команди, що боролися за 3–4 місця, продемонстрували нижчі показники ефективності атакувальних і блокувальних дій, середній рівень реалізації контратак та більшу залежність результату від кількості невимушених помилок. Отримані результати дозволили встановити структурні особливості змагальної діяльності команд та визначити ігрові компоненти, що мали вирішальний вплив на підсумок поєдинків. Висновки. Встановлено, що провідним чинником досягнення високих спортивних результатів на фінальному етапі є узгоджена взаємодія захисних дій, блокування та швидкого переходу до контратаки, яка забезпечує контроль ігрової ситуації та трансформацію оборони у результативний наступ.

2026-01-01T00:00:00Z Дишко, Олеся Леонідівна Косинський, Едуард Олександрович http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1311 2026-05-20T09:35:27Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Підготовка майбутніх вчителів фізичної культури до науково-дослідницької діяльності у системі послідовної педагогічної освіти Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна; Косинський, Едуард Олександрович Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто проблему підготовки майбутніх учителів фізичної культури до науково-дослідницької діяльності в системі послідовної педагогічної освіти. Обґрунтовано значущість науково-дослідницької діяльності як важливого чинника формування професійної компетентності майбутнього фахівця, що забезпечує розвиток аналітичного мислення, самостійності та здатності до прийняття обґрунтованих педагогічних рішень. Проаналізовано сучасні наукові підходи до інтеграції дослідницької складової у професійну підготовку, зокрема в контексті її системності, наступності та практичної спрямованості. З метою з’ясування позиції викладачів щодо особливостей здійснення науково-дослідницької діяльності проведено анкетування 103 науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти та фахових коледжів України. Встановлено, що більшість викладачів підтримують ідею послідовної багаторівневої підготовки та активно залучають здобувачів до наукової роботи. Водночас виявлено низку проблемних аспектів, зокрема недостатню мотивацію студентів, їх перевантаженість іншими видами діяльності, обмеженість часу, недостатній рівень сформованості дослідницьких умінь, а також фрагментарність інтеграції науково-дослідницької діяльності в освітній процес. Доведено необхідність удосконалення підготовки майбутніх учителів фізичної культури на засадах системності, наступності та інтеграції наукової діяльності у професійну освіту. Обґрунтовано доцільність урахування позиції викладачів як ключових суб’єктів організації освітнього процесу та визначення ефективних шляхів підвищення мотивації студентів і розвитку їх дослідницьких умінь.

2026-01-01T00:00:00Z Косинський, Едуард Олександрович Дишко, Олеся Леонідівна http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1310 2026-05-20T09:29:58Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Гендерні та професійні особливості нутриціологічних знань здобувачів вищої освіти першого року навчання Авторы: Косинський, Едуард Олександрович; Дишко, Олеся Леонідівна Краткий осмотр (реферат): У статті представлено результати дослідження гендерних та професійних особливостей нутриціологічних знань здобувачів вищої освіти першого року навчання. Актуальність проблеми зумовлена зростанням уваги до формування здорового способу життя студентської молоді та необхідністю розвитку харчової грамотності в умовах реформування освітньої системи. Перехід до навчання у закладах вищої освіти супроводжується зміною способу життя, режиму харчування та рівня фізичної активності, що підсилює значення науково обґрунтованих знань про раціональне харчування. Метою дослідження було виявити та проаналізувати гендерні й професійні відмінності у рівні та структурі нутриціологічних знань студентів першого курсу спеціальностей Середня освіта (Фізична культура) та Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво). У дослідженні взяли участь 50 респондентів. Оцінювання здійснювалося за п’ятьма тематичними блоками: знання білкових продуктів, орієнтація у спортивних добавках, розуміння енергетичного балансу, обізнаність щодо мікронутрієнтів та вплив харчових міфів. Отримані результати засвідчили наявність чітко виражених гендерних і професійних відмінностей. Здобувачі вищої освіти спеціальності Середня освіта (Фізична культура), особливо юнаки, демонструють вищий рівень прикладних знань, орієнтованих на спортивне харчування, однак їхні уявлення часто є фрагментарними та супроводжуються недостатнім розумінням енергетичного балансу й ролі мікронутрієнтів. Натомість студентки обох спеціальностей характеризуються більш системними теоретичними знаннями, проте поступаються у практико-орієнтованих аспектах. Спільною проблемою для всіх груп залишається значний вплив харчових міфів. Отримані дані обґрунтовують доцільність упровадження диференційованого підходу до формування нутриціологічної грамотності у закладах вищої освіти з урахуванням гендерних і професійних особливостей

2026-01-01T00:00:00Z