http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/44 2026-08-17T21:20:49Z 2026-08-17T21:20:49Z Дишко, Олеся Леонідівна http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1320 2026-06-19T17:36:11Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Гейміфікація туристичної діяльності як засіб формування ігрової компетентності майбутніх вчителів фізичної культури Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна Краткий осмотр (реферат): Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності гейміфікації туристичної діяльності як засобу формування ігрової компетентності майбутніх учителів фізичної культури. Методи. Дослідження здійснювалося із застосуванням комплексу взаємодоповнювальних методів, зокрема теоретичних (аналіз і узагальнення наукових джерел) та емпіричних (анкетування, тестування, виконання практичних завдань, самооцінювання). В експерименті взяли участь 47 здобувачів вищої освіти спеціальності «Середня освіта (Фізична культура)», серед яких 25 студентів контрольної та 22 осіб експериментальної групи. Формувальний етап передбачав упровадження в експериментальній групі гейміфікації туристичної діяльності (квести, рольові завдання, система балів і рівнів, командна взаємодія) у процес професійної підготовки. У контрольній групі освітній процес здійснювався за традиційною методикою. Обробка результатів здійснювалася методами описової статистики. Результати. У ході дослідження визначено структуру ігрової компетентності майбутніх учителів фізичної культури, яка охоплює мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісно-практичний та рефлексивний компоненти. Встановлено, що впровадження гейміфікації туристичної діяльності забезпечує більш виражене зростання показників за всіма компонентами в експериментальній групі порівняно з контрольною. Зокрема, частка студентів із високим рівнем мотиваційного компонента зросла до 54,55%, когнітивного – до 50,0%, діяльнісно-практичного – до 45,45%, рефлексивного – до 45,45%. Отримані результати свідчать про підвищення рівня мотивації, якості знань, сформованості практичних умінь та здатності до самоаналізу. Висновки. Доведено, що гейміфікація туристичної діяльності є ефективним засобом формування ігрової компетентності майбутніх учителів фізичної культури за умови її системного та педагогічно обґрунтованого впровадження. Вона забезпечує інтеграцію мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісно-практичного та рефлексивного компонентів професійної підготовки, що підтверджує досягнення поставленої мети дослідження.

2026-01-01T00:00:00Z Дишко, Олеся Леонідівна http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1315 2026-06-05T18:46:28Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна Краткий осмотр (реферат): У статті актуалізовано проблему підготовки майбутніх учителів фізичної культури до організації краєзнавчо-туристичної діяльності в умовах посилення вимог до практичної спрямованості педагогічної освіти та модернізації сучасної школи. Наголошено, що зазначений напрям роботи є невід’ємним складником комплексного фізичного, національно-патріотичного та екологічного виховання молоді. Метою дослідження є визначення рівня сформованості готовності здобувачів освіти до здійснення зазначеного виду діяльності у системі послідовної педагогічної освіти на різних етапах їхнього професійного становлення. Дослідження проводилося серед студентів трьох освітніх рівнів (фаховий молодший бакалавр, бакалавр, магістр) із використанням комплексу емпіричних і взаємодоповнювальних методів: анкетування, фахового тестування, самооцінювання та рефлексивного опитування. Структуру готовності розглянуто як інтегративне багатокомпонентне утворення, що органічно включає мотиваційний, когнітивний, практичний (операційно-діяльнісний) і рефлексивний складники. Обробка результатів здійснювалася за допомогою методів описової статистики з визначенням відсоткового розподілу рівнів сформованості кожного компонента. Результати дослідження засвідчили, що найвищі показники за всіма компонентами притаманні студентам бакалаврату, що свідчить про глибокий і достатній рівень їхньої професійної підготовки до проведення заходів у польових умовах. У здобувачів фахового молодшого бакалавра переважають середні значення, що вказує на сформованість базових знань і вмінь, які ще потребують подальшого розвитку. Встановлено, що у магістрів за достатнього рівня мотиваційного та рефлексивного компонентів спостерігається парадоксальна недостатня сформованість суто практичних умінь. Це суттєво ускладнює їхню готовність до самостійної організації безпечної краєзнавчо-туристичної діяльності з учнями. Подібна тенденція частково пояснюється зміщенням акцентів у магістерських програмах на науково-дослідну й управлінську роботу за рахунок зменшення годин на туристичні практики. Зроблено висновок про гостру необхідність удосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури шляхом посилення її практико-орієнтованої складової, забезпечення логічної наступності між освітніми рівнями та створення реальних умов для формування досвіду самостійної діяльності через збільшення обсягів практик.

2026-01-01T00:00:00Z Дишко, Олеся Леонідівна Косинський, Едуард Олександрович http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1308 2026-04-29T09:51:05Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Готовність майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи у системі послідовної педагогічної освіти Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна; Косинський, Едуард Олександрович Краткий осмотр (реферат): Метою дослідження є визначення рівня та особливостей сформованості готовності майбутніх учи-телів фізичної культури до організації позакласної роботи в системі послідовної педагогічної освіти, а також виявлення динаміки змін її основних компонентів залежно від освітнього рівня здобувачів (фаховий молодший бакалавр – бакалавр – магістр). Методи. У дослідженні використано метод анкетування з авторським інструментарієм, спрямованим на оцінювання мотиваційно-ціннісного, когнітивного, операційно-діяльнісного та рефлексивно-оціню-вального компонентів готовності. Опитування проведено серед здобувачів спеціальності «Середня осві-та (Фізична культура)» різних освітніх рівнів: фаховий молодший бакалавр (n = 27), бакалавр (n = 46), магістр (n = 16). Оцінювання здійснювалося за п’ятибальною шкалою, результати оброблено методами описової статистики. Результати. Аналіз результатів засвідчив нерівномірність сформованості компонентів готовності на різних освітніх рівнях. За мотиваційно-ціннісним компонентом найвищі показники виявлено у здобува-чів освіти фахового молодшого бакалавра: частка позитивних відповідей (4–5 балів) становила 70,37 %, тоді як у студентів бакалаврату – 58,70 %, а у магістрів – 43,75 %. Когнітивний компонент демонструє чітку позитивну динаміку: частка високих оцінок (4–5 балів) зросла від 40,74 % у фахових молодших бакалаврів до 50,01 % у бакалаврів і 75,00 % у магістрів. Операційно-діяльнісний компонент виявив-ся найменш сформованим: у фахових молодших бакалаврів 74,07 % відповідей припадає на рівень 1–3 бали, у бакалаврів становить 60,87 %, тоді як у магістрів частка високих оцінок зросла до 75,00 %. За рефлексивно-оцінювальним компонентом також зафіксовано зростання показників від 44,44 % пози-тивних відповідей у фахових молодших бакалаврів до 54,35 % у бакалаврів і 81,25 % у магістрів, що свідчить про посилення здатності до професійного самоаналізу на завершальному етапі підготовки. Висновки. Дослідження підтвердило, що система послідовної педагогічної освіти забезпечує наро-щування теоретичної обізнаності та професійної рефлексії майбутніх учителів фізичної культури, однак потребує посилення практико-орієнтованої складової підготовки. Практична цінність результатів полягає у можливості їх використання для корекції освітніх програм, удосконалення змісту педагогіч-ної практики та цілеспрямованого формування готовності до організації позакласної роботи на всіх освітніх рівнях.

2026-01-01T00:00:00Z Дишко, Олеся Леонідівна Косинський, Едуард Олександрович http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1276 2026-03-30T17:55:06Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: ПОСЛІДОВНА ТРАЄКТОРІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна; Косинський, Едуард Олександрович Краткий осмотр (реферат): Сучасні процеси модернізації педагогічної освіти актуалізують проблему науково обґрунтованого вивчення послідовної траєкторії професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у країнах Європейського Союзу, зокрема у Республіці Польща. Метою дослідження є вивчення особливостей польської моделі підготовки вчителів фізичної культури та визначення можливостей використання її окремих елементів у процесі модернізації вітчизняної освіти. У дослідженні використано теоретичні методи наукового пізнання: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизацію нормативно-правових і наукових джерел. Результати дослідження засвідчили, що польська система підготовки вчителів фізичної культури характеризується чіткою нормативною регламентацією, ступеневою університетською освітою, обов’язковою педагогічною підготовкою та інституціоналізованим етапом входження у професію. Зроблено висновок, що досвід Республіки Польща є цінним для вдосконалення української системи професійної підготовки вчителів фізичної культури з урахуванням національного освітнього контексту.

2026-01-01T00:00:00Z